Культура

Шляхетний стиль Галини Петросаняк

Нині оповідання — не надто популярний жанр. Читачі воліють читати, а письменники писати романи. Однак книжечка із 9 оповідань Галини Петросаняк «Не заважай мені рятувати світ» свідчить, що жанр оповідання таки живий. Це дуже достойна книжка, в якій порушено такі теми, як тема свободи і самообмеження, віри і атеїзму, любові як таємничої іскри чи вогню між статями, який аж ніяк не назвеш балансом, залежностей і самоконтролю, Голокосту і української приреченості.

У Петросаняк впізнаваний, шляхетний стиль письма — найменшого несмаку, чистий модернізм, але застосований він до постмодерних обставин і постмодерного світосприйняття.

Мені найбільше сподобалося оповідання «Ангел алое вера» про монахів, що вигибають у сучасній Європі, хоча саме вони були свого часу її підмурівком, про українського вояка Ореста — ангела ботаніки, який вирішив завершити свою місію воїна світла в одному з бенедиктинських монастирів, сповідуючи принцип: «Молися, працюй і читай». Якщо ви живете за цим принципом, то фактично належите до бенедиктинців.

Приємно, що в нас є такі гарні книжки. Сподіваюся, що Галина Петросаняк візьметься також і за роман. Традиційно цю книжку у нас жодний конкурс не розкрутив. Дуже вузеньке коло поціновувачів таланту письменниці, що несправедливо і прикро. Добрий смак — як утвердити його серед читачів наших книжок? Ось питання!

На жаль, я не знаю, як на нього відповісти. Думаю, що книжковий бізнес має цим зайнятися, інакше марно сподіватися на те, що українське письменство займе належне місце серед інших літератур світу.

Роксана Харчук

P.S.
Утвердити добрий художній смак читачів, глядачів, читачів даремне сподівання. Цьому треба багато вчитися, знати і розуміти. Тобто багато читати, бачити, слухати, а тоді прийде “сито”, через яке можна буде просівати полову, казали так механік дядько Трифон з нашого села.

Віктор Остапчук

Маєте рацію, масова культура теж не надто вишукана, але і вся довкололітературна сфера таки може впливати на формування доброго смаку. Напр., присудити 1 премію книжці Петросаняк, а не «Драбині». Треба все ж культивувати добрий смак.

Роксана Харчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *