Сьогодні вночі, 7 травня, варвари-московити ракетним ударом знищили Національний музей імені Григорія Сковороди. Не думав, не гадав, відвідуючи це унікальне місце живописної Харківщини (червень 2021р.) в рамках міжнародного наукового українсько-польського форуму, що криваві руки кремлівських ординців дотягнуться й до цього світлого Миролюба. Однак, чого дивуватися. Адже в їхніх «чорних дошках» геноциду українців Сковорода записаний як «стратегічний об’єкт». Бо саме знищення національної пам’яті, української ідентичності є головним мотивом цієї людиновбивчої «спецоперации» бункерного тирана ХХІ століття.
Історія повторюється. Нищення сковородинства характеризувало істинну самодержавно-царську, комуністично-більшовицьку та нинішню путінсько-неоімперську ідеологію й практику, що люто боролись з цим духовно-інтелектуальним явищем українців у найскладніші періоди денаціоналізації, терору, репресій, голодомору-геноциду.
Проте кати так і не дочекались, не вдалося сатанинству торжествувати. Бо Дух Народу – незнищенний!
Для нас, українців, 2022 рік є не тільки датою жахливої війни, але й СКОВОРОДИ. Адже невдовзі, попри все, Україна та весь культурний, інтелектуальний, гуманний світ відзначатиме 300-річчя народження символу національної духовності, просвітництва, народності Григорія Сковороди. Відомий дослідник української культури І.Мірчук зазначав, що в цій унікальній особистості сконцентрувалися визначальні риси українського народу. Створивши високо етичне світопочування та світобачення, народний філософ і мудролюб, надихаючись від знаряддя Божого, залишив для нас у спадок цінність, яка є непідвладною вікам.
Безупинна Боротьба Серця за Волю!
Вона містилася в почуттях і діях. Бо «чи можна бути вільним, — запитував він, — без діла, без чину, без користи Людству?».
Сьогодні Україна воює не лише за землю та волю, море та долю. Фронт пролягає через сковородинські цінності, які сформували культурний, психоментальний образ української Людини. Вона на цей раз остаточно здолає ту неправду, коли московці впродовж століть намагалися вкрасти (для них властиво) це Ім’я, називаючи Його не інакше як «вєлікій русскій».
Але аксіомою є лише те, що ренесанс, відродження справжнього Сковороди відбудеться тільки в Соборній, Суверенній Державі-Україна. Бо тільки тоді уможливлюється реалізація ідеї великого природного дару – писати національну історію та культуру Душею рідного Народу, навічно позбавивши чужинців з кацапстану такого злодіяння. Вірмо, що вогонь Музею Сковороди не зранить української душі та віри, а зруйнує ненависне всім «руzькомірство».
А обпалений ордою Сковорода все гучніше нагадуватиме нам і зобов’язуватиме нас, українців, говорити Правдою зі своїм Народом. Бо де Правда там і Бог. А Божа справа обов’язково даруватиме Україні Перемогу!
Георгій Філіпчук
