Священика Полтавської єпархії ПЦУ відсторонили від богослужінь за те, що висловився в інтернеті на захист ненароджених дітей, проти абортів, мовляв, жінка, яка дала згоду на секс, не має права позбуватися дитяти зі свого лона. Нетолерантний, мовляв, вислів…
Неомарксисти, мужоложці та розмивачі суспільної моралі аплодують рішенню єпархіальної ради стоячи!
Можна подумати, що толерантним був Христос, коли виганяв торговців із храму, коли називав євреїв дітьми Сатани, коли навіть апостолу Петру казав, що зі шматком хліба у нього ввійшов нечистий…
Пригадалося, як колись мене судила голова Ніжинського районного суду за народне прислів’я «Де гроші судді — там право в кут», яким я натякав на її хабарництво. В суд я приніс збірку прислів’їв та приказок Номиса і суд виграв… Що ж до «солоної» лексики в устах священика — то це краще, як на мене, ніж гладенькі, як плоске каміння на березі моря, фрази, що не зачіпають ні ума, ні серця. На жаль, більшість наших ієрархів такими камінчиками і перекидаються.
Василь Чепурний
P.S.
Ви свідомо чи ні спотворили і сутність, і форму того, що сталося.
Ви справді вважаєте, що «сучка не схоче — кобель не скоче» є найбільш гідною цитатою в устах священика у справі боротьби з гріхом дітовбивства? Вона максимально дохідливо розкриває вчення Церкви про гідність життя дитини і відповідальність батьків?
Насправді ж історія триває вже багато років, стилістика дописів з використанням «солоної лексики», з персональними образами та приниженням — стала для талановитого отця звичайною. З ним багато разів спілкувалися, закликали вживати значно більш відповідний до гідності священика і української культури стиль мовлення, але заклики виявилися марними.
До речі, Христос до похабної лексики та особистих образ був максимально не толерантний:
Мф 5:21-22: «Ви чули, що було сказано древнім: не вбивай, а хто уб’є, підлягає суду. Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: «рака» [пустий чоловік], підлягає синедріону [суду]; а хто скаже: «потвора», підлягає геєні вогненній».
Євстратій Зоря
