Культура

Справжніх чоловіків на світі не так вже й багато

Ніцше свого часу сказав, що Бог помер. Ми ж є свідками того, як помирає найголовніший запобіжник цивілізованого світу — система права і закон. І монголи — ці руйнівники цивілізації — вже вдруге зіграли у світовій історії негативну роль. Цього разу ідеться про руйнування права. Адже вони не заарештували міжнародного злочинця Путіна.

Нам кажуть, що і раніше таке траплялося, але Путін — не черговий диктатор, Путін — диктатор ключовий, системотвірний, диктатор із ядерною зброєю, величезним географічним, фізичним, науковим ресурсом й нескінченними енергоносіями.

Тойнбі будував свою теорію на підставі відгуку, що ним певна людська спільнота відповідає на якийсь виклик. Мене дуже турбує, що переважно лише українці належно відповідають на виклик Путіна. І найбільше мене турбують американці, які мають великі амбіції, що на практиці виявляються не такими вже й реальними.

Мені шкода, що в нас так ніхто й не переклав роман Стейнбека “Заблуканий автобус”, в якому є передчуття того, що комфортне життя позбавляє людину здатності боротися за власне виживання. Таке враження, що ціле цивілізоване людство, передусім, звичайно, американці, опинилися у цім автобусі, що застряг на непрохідній дорозі до Сан-Хуана. У цьому тексті, де йдеться про перші роки після 2 світової, є такий персонаж — капіталіст середньої ланки містер Причард, що, опинившись серед дикої природи, не здатний, напр., убити корову й розробити її тушу, аби мати їжу для себе, родини й інших людей. Прикметно, що цей Причард голосує за республіканців-ізоляціоністів типу Тафта.

У тексті ситуацію рятують пересічні чоловіки, яких наснажують прекрасні і дуже еротичні жінки. Серед них є один справжній — Хуан Чикой, змішаного походження. Стейнбеку, який сам був справжнім чоловіком, належить афоризм: “Кожен з нас рано чи пізно розуміє, що справжніх чоловіків на світі не так вже й багато”.

Світ у жахливій ситуації, а ми — на передньому краї. Хоч би США не підвели, вивезли, як той автобус, що звався “Люба” зі згаданого роману. Думаю, це найсильніший твір Стейнбека. Яке перевтілення письменника в людей різних статей, віку, походження, соціального середовища. Просто неймовірно!

Роксана Харчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *