Вночі подивився фільм «Не дивися вгору»… Вчені-астрономи виявляють, що до планети Земля рухається величезний астероїд, який зіткнеться з нами за півроку. Астрономи б’ють на сполох і поширюють жахливу новину в політикумі. Їх запрошують до Білого дому, де президентом — білявка у виконанні Меріл Стріп.
Їх тримають в приймальні кілька годин. Очевидно, в політиків є важливіші справи. Коли балакають з президентом і її командою, то виявляється, пані президент думає найперше про рейтинги, як виглядає в телевізорі, як перемогти на виборах. Сприймає цю небезпеку не як смертельну загрозу, а як інструмент політтехнологій.
Вони виходять на телешоу, яке підкреслено оптимістичне, там слова про смертельну загрозу подають з «шутачкамі-прібаутачкамі»… Фільм показує, що сучасний світ настільки «поїхав стріхою», що все в ньому перетворилося на шоу — відосики, жартики, смі*уйочки…
Напрошується висновок — не тільки Україна «сказилася», обираючи під час війни головнокомандувача, який двох слів зв’язати не може, але й світ рухається в тому ж напрямку…
Читаю відгуки і бачу, що буквально всі проводять аналогії між кіношним главою адміністрації Білого дому і нашим Єрмаком…
Чи стане цей фільм і подібні йому ліками для світу? Ну, якщо таких творів з’явиться багато, то є надія. Отже – тільки «Не дивися вгору». Або давайте просто «перестанемо стрілять»…
Юрій Луканов, «ГРІНЧЕНКО-інформ»
P.S.
Навіщо піднімати голови… Фільм «Не дивіться вгору» варто переглянути хоча б для того, щоби зрозуміти, чому ми в такій зедупі і чому нами керують (і будуть керувати) єрмаки.
Це більше, ніж кіно. Гра більше, ніж ролі. Сюжет більше, ніж історія. Стан після нього – шок отямлення. Ідіотизму, внизу і вгорі, більше, ніж допустимо, щоби забезпечити інстинкт самозбереження.
Але… навіщо піднімати голови?! Навіщо завдавати їм труднощів думати?!
Мирослав Дочинець
