Вітчизняні ЗМІ поширили інформацію про те, що знаний стиліст української мови, професор інсититуту журналістики Київського державного університету ім. Т.Шевченка О.Д.Пономарів припинив викладацьку роботу… за віком.
Я належу до тих випускників журфаку-1986, у кого Олександр Данилович вів семінарські заняття зі стилістики. І належу до тих, хто, не зважаючи на «зрізану» оцінку на екзамені, вдячний Пономаріву й досі.
… Історія моєї четвірки була трохи кумедною. Іспит приймала авторитетна професор (усім професорам — професор!) Алла Петрівна Коваль, яка запам’ятала мене, очевидно, ще з абітурієнтського творчого конкурсу, коли я «бовкнув» зопалу, що після навчання хотів би працювати у редакції газети «Радянська Україна»…
Усі викладачі тоді розсміялися з моїх планів і лише одна Алла Петрівна стала на захист. «Поганий содат, який не мріє стати генералом!» — сказала вона своє вагоме слово…
Пономарів на іспиті зі стилістики асистував.
Мені пощастило з білетом — усі три питання знав «на зубок». І відповідав — відповідно. Алла Петрівна, було видно, раділа за свого «підзахисного» і її рука уже зависла над заліківкою, щоб вивести «відмінно», але О.Д.Пономарів нахилився до старшої колеги і щось пошепотів на вухо…
«Четвірка вам, але тверда четвірка! Щоб мати відмінну оцінку, потрібно було на семінарах працювати активніше…» — резюмувала сивочола професор стилістики.
Зізнаюсь чесно, вчорашній випускник звичайної сільскої школи був щасливий на третьому курсі й твердій четвірці.
Ну, а сьогодні, згадуючи А.П.Коваль, О.Д.Пономаріва, М.У.Каранську, я вдячний їм за можливість правильно послуговуватись українською мовою.
Здоров’я Вам, Олександре Даниловичу, і довгих літ життя!
Сергій Сай-Боднар
