Сергій Сулима святкує сьогодні маленький ювілей…
… Непередбачуваний, нерідко суперечливий, але «дипломатично» хитрий і недаремно заслужений журналіст України, який відточував перо ще у «Часі» Петра Кобевка.
Але з часом, побивши з ним горшки, створив свою «Свободу слова», та не свобідну-вільну від грошовитих та й тих, що при «кориті», але отримав допуск не до основної, але скромної годівниці, з якої дещо перепадало і йому, і не останню крихту брав із застільних гульок-забав маленьких місцевих царьків-корольків, серед яких вештались дрібненькі рибки зі стольних ставочків…
Не гучно і не скандально йшов поміж дощі, відчуваючи якимось не видимим нервом, під яку парасольку трішечки приховатись та пригорнутися до когось одного у передвиборчій макітрі, щоб після чергових балалайок-демократизацій опинитися не в контейнері з мотлохом на чорнівському архіві-сховищі, а бути хоча би в маленькому бомонді «успішних».
З пером хвацьким, з ловеласівською усмішкою, сяючим поглядом до читачок «Голосу України» Сергій сьогодні щедро збагачує київські ресторації і пивниці високим гонораром за свої нерідко навіть і талановиті публікації.
З роси та води, Сергію Богдановичу!
Хай Бог і Доля дарують многії і благії літа!
Юхим Гусар
