Культура

Такий різний дуче

Нас виховали в чорно-білому сприйнятті світу. А він різнобарвний. Банальну сю істину спостеріг знову, читаючи книгу «Муссоліні очима українців». Вона видана аж 2019 року видавництвом «Залізний тато» і подарована мені сином вчасно, але в мене руки та очі дійшли до неї тільки зараз. Отже, радянське виховання спостерегло, а епоха Кучми- Януковича під пильним оком Табачника та інших церберів неукраїнства подовжила, щоб лідер італійського народу сприймався однозначно, тільки начорно: диктатор, посібник Гітлера, окупант України.

От тільки випадало з цієї розграфленої номінації захопливе ставлення Черчілля до раннього Муссоліні. Та й, як тепер бачимо, позиція українців, що втекли у вільний світ з окупованої совітської України, також була геть відмінною від цієї радянської градації (про це й книга).

Адже Муссоліні зміг зупинити комуністів у Італії. А вони не просто розпанахалися, а навіть делегації до Лєніна і Троцького посилали. А що витворяли — годі й сказати, хоча для українців це знайоме. Так, скажімо, у 1920 році зайняли всі фабрики і незгідних вкидали у вогонь, а коли вогонь слабий і їх жертви не горять — пристрілювали. У театрі «Діяна» підклали бомбу — 17 трупів. Подібний перелік комуняцьких безчинств — безкінечний. Розгул російського комунізму зупинив Беніто Муссоліні.

А ось що він писав про Україну, коли та боролася проти російського нападу: «Загрожений ненаситністю інших народів, збаламучений панрусизмом, без зброї, без засобів, самітний, під недовірчивими поглядами всієї Европи, український нарід визволяє свої землі від большевицької зарази і відбирає свою столицю. Вільні народи зворушені могутністю цих боїв, хоч їх уряди удають, мов не бачать змагань цього народу. Українці не лиш боронять себе, а й цілу Европу». Це був 1919 рік, а наче про сьогодні, хоча вже зараз уряди стали прихильнішими до українського бою.

Муссоліні зміг втілити в життя класну соціальну політику — не тільки зупинивши анархію, але й ліквідувавши безробіття, побудувавши прекрасні дороги, звівши чудові будівлі. Так, він став диктатором. Але порівняйте зі справжніми диктаторами: знаєте як зняли Муссоліні? Зібралася Велика Фашистська рада і зняла, а король затвердив. Уявляєте такого диктатора? Просто проголосували і зняли.

До речі, про фашизм — насправді сам цей термін означає спільність, єдність, а не оте все, що нам напхала радянська пропаганда. І, до речі, фашизм тільки й був італійським, а німці були не фашистами, а нацистами. Муссоліні пішов війною на Абіссінію, що було дурістю. Він підтримав гітлеризм, італійці були в складі окупаційних військ на Україні, зрештою, як він закінчив своє життя — всі знають…

Але все ж треба бачити всю картину, а не тільки вихопки пропаганди.

Василь Чепурний

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.