Зустрів одного знайомого чиновника, каже: «Читаю твої релігійні розмірковування…». Ну, на загал я — спеціаліст «широкого профілю», але — хай буде й так, бо наразі саме релігійна тема є найбільш важливою для України.
Отже, процес іде невмолимо і московські кампанії не зупинять його. Вселенський Патріарх Варфоломій I звернувся до глав усіх православних церков із закликом визнати українську Церкву-сестру: «Якщо ми вирішимо ігнорувати наших братів, які переживають моменти відчайдушної боротьби в Україні, ми не матимемо жодного виправдання у Судний день».
Отако і не інакше!
Україна — це вам не фунт ізюму (по-їхньому і родзинок – по нашому)…
Натомість тираж послання московського патріарха Кіріла українські прикордонники не пустили, аби ті писання не баламутили незрілі голови московськославних.
А перехід парафій поступово наростає — на Черкащині ще одна парафія перейшла до законної церкви і дві вже є на Січеславщині. На черзі – Полтавщина, а за нею й Чернігівщина.
Вселенська патріархія повідомила, що українські православні вже прибувають на Фанар, а сьогодні туди прилетять предстоятель нашої Церкви Блаженніший Епіфаній, Президент Петро Порошенко та Голова Верховної Ради Андрій Парубій із сонмом депутатів та чиновників.
6 січня Варфоломій з Епіфанієм разом служитимуть і причащатимуться з однієї чаші, що є видимою ознакою нашої єдності у Христі. Після того буде вручено оту грамотку, через яку в світі стільки збурення — Томос по – грецькому.
І нарешті 7 січня предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній разом з єпископатом звершить літургію Василія Великого у Софійському соборі — греки в стамбульській Софії служити не можуть, то ми за них помолимося у Софії Київській.
А московській патріархат всьо пише пісьма…
Да такі грозні, що аж хурделиця на Москві здоймається… Да так дме, що аж погони кагебістські видно: розсекречені архіви латвійського КГБ показали, що і митрополит їхній російського розливу — агент КГБ, і настоятелька якогось московитського монастиря, і глава Польської православної церкви митрополит Сава насправді агент «Юрек»… Ото здивували: було би дивно, якби вони не були іншими!
Василь Чепурний
