О 12-тій мені мав зателефонувати гостьовий редактор і сказати, коли мене заберуть на зйомки. Я мав бути в центрі міста. Тож за десять дванадцята зайшов у порожнє кафе й сів біля вікна на дивані.
І відразу пролунав телефонний дзвінок.
– Де ви? – почувся в слухавці молодий приємний голос.
– У «Сіті», на Хрещатику.Чи встигну я випити чай?
– Встигнете.
Я замовив фруктовий чай і, мило посміхаючись, офіціантка принесла скляного чайника й чашку. Я налив чай, зробив маленький ковток, обпік губи, і в цей час знову задзвенів телефон.
– Таксі чекає вас напроти «Сіті». Чорний «Фольксваген». АА 0030.
Я подивися у вікно на таксі, на невипитий чай, одягнув пуховика й розрахувався.
Чого не зробиш заради короткої миті марнославства?
Володимир Даниленко
