Культура

Три характери в українській культурі

Московія не терпить української органічности, як мовив Юрій Липа, у призначенні України. Тому — війна, небажання повертати українські цінності і носіїв сих українських цінностей — великих українців і в’язнів московської хфе-міди.

Дарма колись Євген Маланюк нарікав на Липу і його геніяльну працю «Призначення України», на Івана Огієнка і на українців загалом — се деструкція високоповажного бидла, яке свої комплекси і відсутність самореалізації виливає помийним брудом на свою — українську націю.

Є три характери в українській культурі: СКОВОРОДА, ГОГОЛЬ і ШЕВЧЕНКО. І десь скраєчку — Пантелеймон Куліш зі своїми одвічними метаннями меж мерзенною Московією та шовіністичною Польщею. Його «народе мій без чести і поваги» — се не про націю українську, а про самого Куліша, се його самовирок.

Маланюк зі своїм с*анням собі на голову продовжує традицію самоненависти великого хуторянина.

Мені близький ШЕВЧЕНКО (а з ним великий мислитель і твердий політик Микола Гулак, драматург Леся Українка, поет та прозаїк Юрій Федькович, всемислитель і всетворець Іван Франко, великий стиліст і українець до мозку кісток Іван Нечуй-Левицький, прозаїк Агатангел Кримський, пізній Малишко, кращий Павличко, поет Вінграновський).

Шаную Сковороду (а з ним і Тичину, Рильського, Римарука, Герасим’юка), не викидаю з українського серця українського до глибини кісток, крови та духу Гоголя (а з ним Сологубів, Наріжного, Мордовця, Данилевського, Квітку, Гребінку, Чехова, Костомарова, Олексія К. Толстого з Розумовських, майстрів малярства Давида Бурлюка, Миколу Ге, Івана Похитонова, Климента Редька…)

Куліш і Маланюк добрі без антиукраїнської отрути — з ними треба обережно, як з отруйними, але смачними і корисними грибами.

***
… Ювіляр (80!) Павло Мовчан запросив усіх присутніх у віншувальній залі на фуршет. Молодець! Тільки варто було першу частину скоротити до години, з обвішуванням себе політичною біжутерією, промовами і перемовами розчулених перестарків і стовпів нації (Віктор Ющенко мовив, же ми живемо у резервації, наче не він, не злазячи з владних кріселець — голова НБУ, прем’єр, нардеп, президент — нас у сю резервацію і завів). На бенкеті не був — здатен його собі учинити удома у приємнішому товаристві і при гарній та поживній вечері.

Роман Кухарук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.