Культура

Цідячи слова…

«Не шкода тобі тратити сили і час на дописи у Фейсбуку? – питає мене один дуже поважний чоловік. – Навіщо сипати бісер казна перед ким?». «Тому, що це – бісер українського слова», – відповідаю я.

І взагалі, читачів немає поганих і хороших.
Якщо вони читачі, то всі дуже різні. Давні хасиди, приміром, так їх класифікували: читач-губка, читач-лійка, читач-цідилко, читач-сито…

Губка вбирає в себе все підряд. В лійку з одного боку все прочитане вливається, а з другого витікає. Цідилко пропускає крізь себе вино, а затримує винний камінь. Сито ж відсіює полову, залишаючи найкраще зерно.

Добре, коли є що вбирати, вливати, цідити, просіювати…

Мирослав Дочинець

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.