… Журналіст та радник британського прем’єр-міністра Ґарет Джонс приїжджає до Москви, щоб взяти інтерв’ю у Сталіна. Раніше він уже говорив із Гітлером… Ґарет давно слідкує за витратами Радянського союзу на втілення ідей революції, і судячи з його підрахунків, щоб оплатити все це, у Сталіна неодмінно мав би з’явитись додатковий дохід…
Познайомившись із журналісткою Адою Брукс, Джонс дізнається, що відповідь на питання, звідки в Сталіна гроші, знаходиться в Україні. Хитрістю випросивши собі поїздку туди, Ґарет стає свідком штучно створеного голоду і вирішує розповісти про це світові…
Фільм «Ціна правди» Аґнєшки Голланд – це гнітюче, незручне й болюче кіно. Його не вийде дивитися на дозвіллі, його не хочеться дивитися взагалі, але варто бачити кожному…
Це стрічка для думаючих. Для тих, хто хоче знати наше минуле та чітко усвідомлює своє майбутнє. Воно за правдою, яка вистраждана десятками років, смертями сміливих та боротьбою відважних.
Ґарет Джонс саме з таких.
Він поклав своє життя за правду і за Україну. За те, щоб світ дізнався про мільйони вбитих російсько-радянським режимом українців. Він доніс інформацію про Голодомор 32-33 років до всього світу і про це заговорили. Навіть за кілька десятиліть. На початках не голосно, проте заговорили. Світ мав знати ким є Сталін та комуністична система Радянського Союзу.
Британський журналіст, що змінив світ. Його подвиги досі вагомі для кожного з нас. Навіть цим фільмом він продовжує говорити про Україну.
Важливо, щоб кожен з нас також знайшов час побачити цю реальну історію. Це фільм про нас та про Європу, яка навіть не хотіла чути про Україну. І про те, як навіть одна відчайдушна людина здатна змінити уявлення світу про страшні злочини проти українців.
Андрій Смолій
