Дуже часто наші життєві проблеми продукує не хтось зовні, а ми самі. Накопичувати та задавнювати їх легко, надзвичайно важко потім позбутися.
Виявити травми минулого, перебороти шкідливі звички — це почасти є надзавданням. Проте ігропрактик Олена Дорошенко впевнена: це можна зробити! Розповідає про три трансформаційні гри, здатні на дива.
— Як загалом визріла ідея цих ігор?
— Почалося з моїх особистих духовних шукань. Я понад 12 років займаюсь бізнесом нерухомості. Це важка енерговтратна праця. І я раптом відчула, що через постійні стреси та внутрішню напругу в мені накопичилось багато гніву. Стала жорсткою, різкою, навіть голос погрубшав, з’явилися командирсько-«портупейські» окрики.
Це насторожило. Тоді ж зустріла кількох дуже успішних ділових жінок 50+, у яких не було нічого, окрім бізнесу. Все життя – суцільний бізнес. Були на вигляд зморені, нещасні… Я в них побачила себе, і мені стало страшно. Зрозуміла, що не хочу такого майбутнього. Але як зробити так, щоб зберегти бізнес і при цьому не перебувати всі 24/7 у дикому стресові?
І я почала вивчати принципи роботи мозку, дізналася, як формуються переконання, як впливають на майбутнє травми минулого…
Всесвіт завжди припасає людям порятунок, його можливості. Так я відкрила трансформаційні ігри: спочатку для себе, а потім, на особистому досвіді зрозумівши їх ефективність, вирішила поділитися тим з іншими.
— Що ж це за такі чудові ігри, котрі впливають на якість життя?
— Завдання трансформаційних ігор — розкрити потенціал людей, прибрати блоки і перешкоди, які заважають досягати бажаного, і зробити своє життя кращим. Ігри авторські, їх розробили Вікторія Чернявська (доктор психологічних наук) і Геннадій Шевчук. Я уважно вивчала кожну з них, грала сама, тому впевнена, що це дієві інструменти.
Я проводжу три гри. Дві тільки для жінок: «Гейша» спрямована на визначення і «прокачування» енергетичного рівня, «Купідон» дозволяє знайти шлях до гармонійних, здорових стосунків, створити міцну сім’ю. А «Кишеня» призначена для всіх, хто хоче добре заробляти, але не знає, як до цього прийти, або не розуміє, чому зусилля марні і не дають результату.
— Давайте докладнішіше. «Кишеня», наприклад, як працює?
— У цій грі опрацьовуємо бажання та зони. Потрапити до верхньої зони можна, лише прибравши в собі всі стримуючі переконання, блоки, страхи, установки. У кожного своя планка, тому для початку потрібно її визначити. На шляху до мети часто виникають певні обмежувальні переконання на кшталт: «У нашій країні неможливо заробити» . Це поле ділиться на 2 зони: зону великих грошей та чеснот…
У кожної людини є цілий набір таких переконань, і «Кишеня» допомагає виявити їх, опрацювати і допомогти відшукати для себе сценарій, який дасть потрібний результат.
Ще могутніше проти нас працюють колективні установки: «Не жили заможно і не вмерли, не в тому щастя» …
До того ж наша кров зберігає інформацію восьми поколінь, а згадайте-но історію: колективізація, Голодомор, війна… Діти народжуються з записаними у підсвідомості родовими системами, ростуть і діють, але раптом впираються у кам’яну стіну, яку годі подолати на шляху до щасливішого життя. Якраз «Кишеня» і допомагає зруйнувати ту «стіну».
— А чим корисні ігри only for ladies?
— Наприклад, «Гейша» — енергетичний гра. Всі люди у світі поєднані єдиним енергополем. Кожен має свій рівень енергії, і наші бажання мають його теж. Щоб здійснилося бажання, необхідно, аби твій енергетичний рівень був урівень з бажанням. «Гейша» допомагає визначити наявний рівень і «прокачати» його. А «Купідон» спочатку розробляли як допомогу дівчатам, у яких негаразд з особистим життям, аби вони могли вийти заміж і побудувати гармонійні відносини в сім’ї. Але практика показала, що ця гра відмінно працює і там, де шлюб на межі руйнування…
У «Купідоні» є картки – ситуації, в які ми потрапляємо щодень. І є варіанти виходу з них. Вибираючи певний варіант відповіді, учасники потрапляють в ту чи іншу зону гри. Якщо у тебе нормальні реакції і здорове мислення, ти рухаєшся далі по полю, а якщо за плечима тягар блоків, травм, негативних установок – то неодмінно потрапляєш в ту чи іншу проблемну зону. І далі ми опрацьовуємо, виправляємо всі ці ілюзії, омани, страхи і комплекси.
— Сеанси ігор групові чи індивідуальні?
— Ми проводимо ігри в групах. Так ефективніше, бо працюєш одразу «за себе і партнера». Спочатку розкриваєш свої страхи, спостерігаєш за іншими, вподібнюєшся до загального і припасовуєш до себе окремішнє. Ефект від чотиригодинного сеансу гри дорівнює ефекту п’яти-шести навчальних тренінгів, бо вчишся не тільки на своїх помилках, а й на чужих. Це часто емоційний, болючий процес. Коли проводила перші ігри, плакали чи не всі, але я раділа їхнім сльозам: така сильна емоційна реакція — знак очищення й одужання.
— Напевно, такі ігри проводити емоційно та ергетично важко?
— Я справді пропускаю все через себе і мені треба час для відновлення. Дуже допомагає, коли усвідомлюєш для чого це робиш… Моя місія — допомогти людям розкрити їхній потенціал. До того ж, натхнення я отримую набагато більше, ніж негативу. Спілкування з однодумцями надає сил, а позитивний фідбек окрилює.
Діана Андрєєва, «ГРІНЧЕНКО-інформ»
