Культура

Тисяча снопів вітру……

З кожним роком харизма Івана Миколайчука лише зростає. Доводити його геніальність і велич уже не потрібно. Тепер намагаються розгадати, у чому ж таємниця його феномену. Ще однією спробою такого розгадування було відкриття фотовиставки «Тисяча снопів вітру… Життя після смерті», де більшість світлин – роботи теж уже харизматичного Юрія Гармаша.

А модерував на відкритті фотовиставки, ділився думками, спогадами, враженнями не менш харизматичний кінознавець Сергій Тримбач. Справив чимале враження також виступ Валентини Ковальської, однієї з трьох неперевершених співачок тріо «Золоті ключі».

Юрій Гармаш

Таємниці так і не розгадали, хоча, видається, суттєво до неї наблизилися.

Ризикну вставити і свої п’ять копійок. Колись Евген Маланюк розмірковував про те, що «груба» українська шляхта переважно перебігала на бік панівної нації – польської та російської. Натомість дрібна шляхта, яка твердо трималася віри й етносу, розчинялася в селянстві. Як наслідок, українське селянство було культурнішим, свідомішим своєї окремішності порівняно із селянством інших націй.

Концентрацією, виразником прагнень і сил такого ураїнського селянства і став Іван Миколайчук. На відкритті часто йшлося про міфопоетику, МІФОпоетичне (С. Тримбач) кіно, і де ж ця міфопоетика мала зберегтися майже незмінною, як не в гуцульському закутку Буковини, в Чорториї, де народився і виріс Миколайчук. Звідси нутряне відчуття актора, як саме зіграти в тому чи тому епізоді. Й зіграти, «прожити» епізод якнайкраще.

Однак міфопоетика, міфологія – це на рівні підсвідомості. А ще було свідоме засвоєння непохитного селянського українства, яке вело тяглість протягом віків, особливо ХІХ і ХХ-го століття. Праці, діяльність речників українства, тобто передусім селянства, лише були підтвердженням таких переконань. І дуже швидко Миколайчук усотував міську культуру, не-українську і той залишок, однак рафінований, української.

На перетині різних культур з’являються унікальні феномени. Для феномену Миколайчука, здається, це були архаїчна, селянська і міська культури. А побіжно можна також казати і про переплетення різних етнічних культур, на яке так багата Буковина.

Микола Васьків

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.