Людство тримається на трьох суперосновах. Їх можна певним чином прокласифікувати. Найбільш непевне: гроші, влада, майно; найбільш бажане: родина, здоров’я, друзі; найбільш приховане: свідомість, любов, Віра.
У співвідношенні цих супероснов народжується уявлення суспільства про успіх, мету. Власне, формується міра буття. Якщо одна з супероснов абсолютизується, стає домінуючою за рахунок інших, то відбувається втрата міри буття і суспільство впадає в кризу.
Що ми і бачимо нині: в суспільстві споживання гроші і влада стали попереду і родини, і друзів, і любові, і Віри. Така хибна міра буття у суспільні стереотипи впроваджує збочену доцільність, яка пригноблює усе природне.
Валентин Ткач
