Як бути з унікальними Спаським та Троїцьким соборами Чернігова, а головне – їхніми парафіями? Мене запитує про це читач «Сіверщини» Олексій Лукін та й не тільки він, а й сотні інших людей, і не тільки в Чернігові, додаючи, що нещодавно секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако, мовляв, зауважив: ці древні собори не в комунальній власності міста, тож і рішення приймати не місту…
Воно і так, і ні.
Юридично храми є державною власністю, входячи до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Відтак юридично рішення про їх використання має приймати Кабмін. Але подання можуть зробити і міська рада, і обласна, тим паче, що й рішення про передавання їх у користування чужій Україні церкві московського патріархату ухвалювалося… обласною владою. До речі, Спаський собор спершу був віроломно захоплений РПЦ перед візитом у місто святійшого Патріарха Мстислава Скрипника…
Найпростіше було би, якби громади цих храмів навернулися до розуму після того, що зробили з Черніговом московські зайди і самі проголосували за перехід до української церкви. Але оскільки на це надії мало, бо там давно і надійно засіла агентура москви, то мудре рішення має ухвалити місцева влада. Влада має усвідомити, що чужа церква – то ті самі окупанти, а, може, й страшніші.
Чернігівська міська рада може за нещодавнім прикладом Батуринської сільської ради ухвалити рішення про недоцільність перебування на території міської громади структур, афільованих з ФСБ-РПЦ. Є й інші способи вирішення цієї проблеми…
Зрештою, влада для того й дається, щоб не привілеями себе наділяти, а винаходити рішення на користь громади. Тільки в цьому сенсі влада від Бога, а не для покори.
І не зайве нагадати, що Спаський собор збудований тоді, коли не тільки московського патріархату не було, але й самої Москви. А Троїцький собор збудований гетьманом Іваном Мазепою, тож кафедрі промосковського митрополита там зовсім не місце. Вони й так за ці роки занапастили наші святині своїм мерзенним духом.
Василь Чепурний
