Жанр «Антидюрінга», здавалося б, захирів остаточно. Аж ні: Вадим Пепа в Національному музеї літератури презентував книжку «Віч-на-віч з вічністю», яка цілком сприймається як «АнтиПлохій».
У ній піддано послідовній книтиці книжку Сергія Плохія «Брама Європи». Найбільше за те, що в ній товстий шар нальоту совкової історіографії, що в «брудному» (за висловом Плохія) слов’янстві не видно України.
Особливо — давньої її історії. Написана, як видно, за поширеним не тільки на Заході рецептом: готують текст троє-п’ятеро компіляторів, а автором книжки ставлять когось одного. Найбільш розкрученого.
Перевірити б «Браму Європи» на плагіат: скільки там Грушевського, скільки Костомарова, скільки Антоновича, Аркаса, Субтельного і т. д.
Бо в кінці книжки відсутній список використаних джерел, не помічено було автора за роботою в архівних сховищах, а вчені-історики вважають її не науковою роботою, а посібником для невибагливого іноземного студента.
Різні аспекти «АнтиПлохія» і схвальні слова про книжку Вадима Пепи висвітлювали поет Дмитро Павличко, мовознавець Іван Ющук, філософ Володимир Ятченко, поет-пісняр Вадим Крищенко, хірург-академік Анатолій Радзіховський, поет і «знаннівець» Василь Василашко, керівник Геополітичного центру «Євро-Азія» Михайло Гречка, біолог-генетик Богдан Мацелюх та ін.
Народний хор товариства «Просвіта» почастував кількома народними та авторськими піснями.
Свою нову працю Вадим Пепа — автор двох десятків видань — присвятив пам’яті дружини Людмили (доктору економічних наук), яка, на жаль, нещодавно відійшла за обрій.
«Віч-на-віч з вічністю» номіновано на Шевченківську премію в жанрі публіцистики. Многії літа Шевченківському комітету!
Михайло Наєнко
