Роздум над порожнім келихом.
Заповнити чи наповнити? А головне – чим, з ким, як, коли, скільки, навіщо?
Речі нерідко створюються, щоб заповнити простір.
Їжа нерідко виготовляється, щоб заповнити невибагливі шлунки. Слова нерідко мовляться, щоб заповнити тишу.
Вчинки нерідко чиняться, щоб заповнити бездіяльність.
Заняття нерідко провадяться, щоб заповнити марноту днів.
Історії нерідко вигадуються, щоб заповнити глибину нудьги.
Пісні нерідко співаються, щоб заповнити забаганки настрою. Книги нерідко пишуться, щоб заповнити білість паперу. Твори нерідко творяться, щоб заповнити нищоту марнославства.
Приписи нерідко приймаються, щоб заповнити територію свободи. Захоплення нерідко придумуються, щоб заповнити відсутність серця. Думки нерідко висловлюються, щоб заповнити чиїсь голови.
Теорії нерідко нав’язуються, щоб заповнити убогість розуму. Молитви нерідко читаються, щоб заповнити пустоту маловір’я. Кумири нерідко створюються, щоб заповнити власну неспроможність. Божки нерідко з’являються, щоб заповнити порожнечу душі.
Мирослав Дочинець
