Отже, сьогодні московський піп Олександр Гладиш, що живе у Ніжині, а окормляється в Оленівці та Берестовці – селах на Чернігівщині, зібрав своє «воїнство» в темних хустках — зо два десятки обманутих бабусь та молодиць.
Дві години вони волали на вчителя-рухівця Бориса Мазура, звинувачуючи його навіть в тому (почуйте лиш!), що йому колись за пляшку горілки сільський п’яничка приніс… голову кам’яного Лєніна (під час декомунізації)…
Овва, це ж скільки по наших селах ще лишилося отаких ось тем для письменників на кшталт гоголівських повістей!!!
До речі, хлопці зі «Свободи» та патріотичної організації С14 мирно стояли окремим гуртком біля церкви, і їхня роль у всіх цих процесах дуже перебільшена промосковським архієпископом Климентом (Вечеря).
Коли затуркані баби витряслися злобою на диво незворушному Борису Мазуру — всі бажаючі зайшли до храму, бо якраз приїхав благочинний української Церкви панотець Сергій Чечин, а двері храму були відкриті. Замків ніхто не ламав!
Отець Сергій відслужив молебень і повідомив, що на Водохреща служитиме в цьому храмі літургію та святитиме воду.
Московський попик тим часом як примара кудись здимів.
Оленівці навісили на двері свого замка та й з миром розійшлися.
Душі тутешніх великих оленівців, що спочивають з миром — Панька Куліша та Ганни Барвінок, певно, радуються в чертогах Господніх…
Василь Чепурний
