Україна як космічна держава почалася на Чернігівщині, в провінційному містечку Короп. Саме там 31 жовтня 1853 року в родині священика народився Микола Кибальчич, який перший у світі спроектував літальний апарат з багатозарядним твердопаливним двигуном. Життя сина священика склалося бурхливо, драматично і несправедливо.
Він встиг за свій короткий вік повчитися у новгород-сіверських духовному училищі та гімназії, Чернігівській духовній семінарії, Петербурзькому інституті інженерів шляхів (з 1871 р.) та Медико-хірургічній академії (з 1873 р.).
Маючи чутливо-вразливу натуру, не раз заступався за тих, кого кривдили і в навчальному закладі, і на вулиці. Зрештою реалії тогочасного суспільного життя Росії привели його спочатку до терористичної організації «Свобода або смерть», а потім до «Народної волі».
То саме Микола Кибальчич взявся виготовити для народовольців надійні вибухові пристрої. 1 березня 1881 р. його бомбами справді було вбито царя Олександра ІІ.
Лише у в’язниці коропчанин завершує справу, яка, схоже, його турбувала не менше, ніж боротьба з самодержавством. Ідею космічного апарата він спочатку зобразив, накресливши його на стіні камери смертників. Арештант у своєму проекті дав формулу програмного режиму горіння порохового заряду і схему керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна.
Миколу Кибальчича стратили у неповні 28 років. Перед смертю він написав: «Якщо мою ідею визнають придатною до втілення, я буду щасливий з того, що зроблю величезну послугу Батьківщині та людству. Я спокійно тоді зустріну смерть з усвідомленням того, що моя ідея не загине разом зі мною, а існуватиме для людства, в ім’я якого я готовий був пожертвувати своїм життям».
— Це була унікальна, талановита людина, — говорив якось про нього, перебуваючи в Коропі, на жаль, вже покійний, перший український космонавт Леонід Каденюк. — Фактично за його формулами і нині злітають космічні апарати…
Сергій Павленко
