Культура

Вишиване свято з історичним акцентом

Українці люблять святкувати! З-поміж багатьох календарних свят, професійних, релігійних, світських, все ж не так багато набереться душевних. А саме душевні свята, підтримані й окрилені народом, надзвичайно характерні, автентичні, неповторні… Таке, як Всесвітній День вишиванки. Він відзначається кожного третього травневого четверга. Нинішнього року цей день випав на 20 травня.

Українці вознесли вишиванку на весь світ, популяризуючи й прославляючи її. І тут ревнощів, здається, не виникає ні в кого. Бо вишивка як елемент декору присутня в багатьох народів, а лишень в українців вона стала потужним акордом незламного коду нації.

Цьогорічному Дню вишиванки виповнилося 15 років!
За цей час традиція одягати вишиванку людьми різних поколінь та професій здобула небувалої масовості! І то справді – в усьому світі, де є українці. Цю традицію охоче підтримують люди інших національностей, солідаризуючись з українством.

Біля витоків організації свята – передовсім, молодь. А юні не позичати креативу й нових ідей. Тому День вишиванки не повторюється, кожного року набуває особливих відтінків. Приміром, нинішнє торжество присвячене українській народній музиці та збереженню довкілля. Не випадково одним із образних символів свята стала жінка у вишитій сорочці, яка стоїть у човні посеред висохлої річки. Культура і традиції можуть квітнути лишень там, де є життя. В Україні ж упродовж лишень кількох останніх десятиліть висохло (померло) близько 10 тисяч річок! Від сухих берегів відступає все живе: людина, тварина, птах… Зникають пісні, казки, легенди, які колись тут народжувалися і передавалися від покоління до покоління. Замість водяних дзеркал все частіше хижо виблискують проти місяця смітники з пластику та іншого непотребу. Таким сумним «традиціям» слід покласти край, адже вони провісники екологічного лиха.

Щоб привернути увагу суспільства до проблем екології, цьогорічний День вишиванки відбувся у доступному, зрозумілому для всіх форматі вуличної етномузики. Велику кількість локацій заповнили музиканти різного штибу: кобзарі, лірники, сопілкарі, трембітарі, цимбалісти, скрипалі, гітаристи… Тривожно і дещо незвично вивищувалися своїм голосом трембіти над київським Хрещатиком, а троїсті музики на древньому Андріївському узвозі недвозначно потверджували українськість кожного куточка столиці.

А в цей час у Чернівцях, біля ратуші сурмач вивершував свою срібну мелодію. В інших куточках цього старовинного буковинського міста звучали бандура та ліра. Звуки духових інструментів розлилися над Вінницею, а різнобарвні весняні переливи кобзи – над Харковом, музика величала й інші українські міста. До слова, цьогорічна камерність виконання суголосна карантинним заходам безпеки, які ніхто не відміняв.

У «Вишиванки-2021» є ще одна неповторна родзинка – саме 20 травня на київській Лук’янівці урочисто відкрили пам’ятник Василеві Вишиваному (Вільгельму фон Габсбургу), видатному громадсько-військовому діячеві визвольних змагань, австрійському архикнязю з українським корінням. Автори погруддя – Михайло Горловий та Олександр Фурман. Це справді – народний пам’ятник! Адже до його виготовлення та встановлення долучилося багато громадських патріотичних організацій (ГО «Всесвітній день вишиванки», «Музичний Батальйон», «Народний музей України», «ПанЄвропа Україна», Історичний клуб «Холодний Яр»). Проєкту надали сприяння Міністерство закордонних справ України, Шевченківська в місті Києві районна державна адміністрація, компанії «ІБК», «Іствуд-Україна» та багато небайдужих громадян, які долучилися організаційно та фінансово, аби перший пам’ятник славному борцеві за волю України нарешті постав у граніті.

Міцний граніт і тендітна вишиванка, звуки кобзи і трембіти, тривожні голоси за збереження довколишнього середовища і людської душі – все це вмістив цьогорічний Всесвітній день вишиванки. Корисні акценти красивого свята!

Микола Гриценко, «ГРІНЧЕНКО-інформ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.