Це реальна історія. Піднявся позавчора тиск. Давно такого не було. Аптека через дорогу давно самознищилася. Найближча, яка працює до 22.00 — через двори, йти хвилин десять. На годиннику 21.30. Зібрав себе в «совочок», пішов.
Прошу ліки від тиску. Сильніші і слабші, щоб збити і стабілізувати. І тут питання:
— Мужчина, а у вас жінка є?
— Є.
— А чого ж ви самі в аптеку пішли, коли такі ліки треба, від тиску? Треба жінку посилать.
Я ніколи не думав про це і пояснив дещо там, на місці.
Відповідь від продавчині така:
— Ну, мужчина, я вам хочу комплімент сказать. Таке не часто бува. Давайте я вам хоч знижку зроблю.
Зробила.
Тільки я ще до епохи фемінізму в соцмережах нікого ніколи і нікуди не посилав замість себе. Особливо в аптеку о 21.30 по дощику…
Андрій Кокотюха
