Не у владі справа…

Один товаріщ, із тих, хто дуже не любить усіляких «алігархов» та «бариг», раптом поставив риторичне питання: коли українці житимуть як американці, і хто для цього має прийти до влади? Я аж очі витріщив: невже бувають наскільки бідні розумом люди? Але оскільки виявилося, що є — дозвольте відповісти.

Не у владі справа. У людях.
Американська цивілізація будувалася століттями й починалася з дуелей на револьверах та суду Лінча. У першій половині ХІХ століття в США середня тривалість життя чоловіків до 40 років не дотягувала. Десятиліттями вони вибудовували цивілізовані правила гри, бо на власному прикладі переконалися, що іншого шляху нема.

У нас люди Закон не поважають.
І тих, хто прагне жити за правилами та законами, вважають ледь не дурниками. Станьте на пішохідному переході й усе побачите на власні очі.

Американці у першій половині ХХ століття на смерть билися за свої права з роботодавцями та владою. Хтось чув про «Бійню в Ладлоу»? А про «Битву біля гори Блер», коли 15 тисяч членів шахтарських профспілок зі зброєю в руках виступили проти найнятої власниками копалень армії приватних детективів, штрейкбрейхерів та поліції, а потім і армії. Більше 100 убитих лише з боку гірників.

А у нас за статистикою 73% чекають на прихід «доброго царя», який «бариг» та «олігархів» здолає, їхні мільярди забере і народу роздасть. На халяву, то єсть даром.

У Сполучених Штатах народ поважає багатих. І сам прагне стати багатим. Хтось, працючи, мов віл, хтось навіть і не зовсім чесними методами як, наприклад, Рокфелер. Але підприємливих, енергійних, розумних, наділених фартом там люблять, цінують і поважають.

У нас людей успішних, які самі працюють та іншим роботу дають, ненавидять до скреготу зубів. Сичать у спину і готові нишком підніжку підставити. У США живуть за принципом, що його у 1961 році висловив у своїй інавгураційній промові президент Джон Кеннеді: «Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни!»

У нас же товаріщі питають так: «А шо мені та Україна дала?» Ключове слово — «дала». У нас товаріщі за кілограм гречки віддаються душею й тілом тим самим олігархам, яких так ненавидять, і нічого «такого» в цьому не бачать. А потім їм влада «не така».

У США пересічна родина має біля будинку флагшток, на якому майорить Державний прапор. У нас 73% недавно проміняли «Мову, Віру, Армію» на бутербродну намазку незрозумілого кольору та запаху. Зрештою, у Сполучених Штатах батьки посилають дітей до університетів здобувати знання та навички, а у нас — дипломи.

Так ось: не у владі справа. Справа в людях. На жаль, мусимо констатувати, що громадян у нас не більше, ніж третина. Решта — «мешканці».

Павло Бондаренко