Економіка

Продавати чи ні ЗЕМЛЮ?

Навряд чи якась інша тема викликає тепер стільки дискусій, навіть суперечок у суспільстві, як земельна реформа, формування ринку землі, можливість вільного її продажу. «Всю землю одразу скуплять олігархи та агрохолдинги», «Селян в чергове обдурять, і вони залишаться ні з чим», «Люди продаватимуть свої паї через бідність та брак розуму», «Наші діти та онуки залишаться без спадку в майбутньому» — це лише деякі з міфів навколо цієї теми, що дають підґрунтя для спекуляцій певних політичних сил.

Тож круглий стіл на тему «Формування ринку землі в Україні. Як земельна реформа позначиться на розвитку сільських територій?», зорганізований у Чернігові, мав на меті ознайомити представників ЗМІ та громадськості з думками фахівців.
 

Мораторій на продаж землі, що діє в Україні, обмежує конституційні права власників земельних паїв, в результаті чого вони не можуть повноцінно розпоряджатися своєю власністю, а також отримувати достойну орендну плату за паї. Таку думку висловила голова ГО «Центр сприяння розвитку громад» Римма Олексенко. За її словами, зняття мораторію на продаж землі та відкриття ринку дасть поштовх розвитку агровиробництва, в тому числі — органічного, сприятиме створенню нових робочих місць на селі, покращенню добробуту селян (власників земельних паїв), оскільки вартість паю може значно зрости.

«Розумні люди не будуть продавати свої земельні паї за безцінь, а стільки дискусій і навіть суперечок на цю тему виникає тільки тому, що селяни дуже погано поінформовані чи дезінформовані», — підсумувала експерт. Великий агробізнес зацікавлений у продовженні мораторію на продаж, тому що на цей момент витрати на оренду сільськогосподарських угідь не високі – на рівні 40 доларів за гектар на рік.

За словами головного спеціаліста відділу врегулювання земельних відносин, прав власності та правової роботи Департаменту агропромислового розвитку Чернігівська ОДА Сергія Норильського, фактично ринок землі в Україні існує вже не один рік. Тож головне завдання держави – легалізувати цей процес, що забезпечить реалізацію прав громадян. Але існують і певні ризики.

«Перехід до ринку землі має бути поступовим і виваженим, до нього треба ретельно підготуватися, — радить фахівець. — Ринок землі має бути інструментом розвитку сільського господарства, сільських територій, а не інструментом вирішення певних політичних питань чи перерозподілу прав власності на землю тощо. Але без ринку землі економіка не розвивається».

Зняття мораторію дає селянам, дрібним фермерам можливість бути повноцінними учасниками бізнесових проектів, відкриває доступ до дешевих кредитних ресурсів. Ринок землі сприятиме розвитку малих сімейних фермерських господарств, що значно покращить ситуацію з робочими місцями на селі, із самозайнятістю, вважає практикуючий інженер-землевпорядник Ольга Мазурець.

«Ми всі знаємо, що Україна — аграрна країна. Сільське господарство — один з пріоритетних напрямків економіки нашої держави, тому ринкові відносини приведуть до встановлення справедливості в орендних відносинах, — каже пані Мазурець. — Лише конкуренція є тією рушійною силою, яка приведе до прогресу в розвитку сільського господарства, сталих земельних відносин, охорони земель. Ми мусимо робити ставки на молодь, яка може стати локомотивом до створення сімейних фермерських господарств, популяризації сільського життя. Нам варто спиратися на світовий досвід».

З цією тезою погоджується голова ГО «Народна рада Чернігіщини» Олександр Підгорний.
«Наше завдання — вивчити досвід зарубіжних країн, врахувати всі плюси й мінуси, зрозуміти страхи наших громадян та вивести це питання з політичної площини виключно в економічну, — говорить експерт. – Забезпечити цивілізований обіг земель сільськогосподарського призначення, гарантувати захист родючості землі, звести до мінімуму ризики має відповідна законодавча база. На сьогоднішній день держава пропонує поетапне введення ринку землі. На першому етапі цим правом можуть скористатися фермери. Цим шляхом пройшла більшість країн, які мають успішний ринок землі».

Вікторія Сидорова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *