Економіка

Сподівання обережного оптиміста

Коли політична влада та доступ до економічних інститутів опиняється в руках порівняно невеликої групи осіб, то ціна влади стає колосальною.

Витрачаються величезні кошти, щоб вигравати вибори, утримувати телеканали, впливати на формування громадської думки… І як результат — мати якомога більший вплив на формування політичної влади та економічних інститутів.

Тому держава десятиліттями працює неправильно.
Вона не служить мільйонам українців, а захищає економічні інтереси лише невеликої кількості груп та осіб. Відтак до влади приходять ті, хто може витратити великі гроші. В результаті, мінялися вигодонабувачі, але не система.

Сьогодні ми маємо шанс це змінити.
Завдяки колосальній підтримці президент може не зважати на тих, хто намагається на нього впливати, пропонувати «старі договорняки», шантажувати медіа та громадською думкою.

Сподіваюся, що його не цікавлять великі гроші, а лише кардинальні зміни, яких давно потребує Україна.

Якщо нова Рада та сформований нею Уряд проведуть демонополізацію, зменшать вплив олігархів та завдяки дерегуляції залучать більше коло українців до «володіння» країною, це буде справжній злам. В іншому випадку просто інші люди користуватимуться системою, що працює вже багато років та лишає нашу країну бідною.

Чи вдасться цього разу?
Сподіваюся. Поки я себе вважаю обережним оптимістом.

Олександр Ломако

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.