Сьогодні Україна імпортує з Ефіопії зелень: кріп, петрушку, селеру, навіть редис, а це традиційні українські городні культури. Це при тому, що українські фермери все активніше вирощують руколу, спаржу, понад 6 видів салатів та інші, ще донедавна незвичні для нашого столу культури. Ми вирощуємо тисячі тон тепличних грибів, і це не тільки печериці, а й зовсім екзотичні китайські гриби.
Ми постачаємо у французькі ресторани слимаків, а імпортуємо кріп. Ми виходимо на майже промислові обсяги лохини, збільшуємо експорт багатьох українських ягід. І це лише одна ілюстрація експортно-імпортних перекосів.
Ви не задумувалися, чому ціни у передвеликодній піст на соняшникову та кукурудзяну олію, не кажучи вже про інші у наших магазинах, приблизно на 30% вищі, ніж у європейських супермаркетах? На ту ж українську олію. При значних витратах на логістику. Де тут економічна логіка?
Я думаю, пояснення просте — продавати нашу олію за цінами нижчими, ніж в Україні, може бути рентабельним лише за умови неповернення валюти у державу. Її розміщення на закордонних рахунках з переведенням частини виручки у готівку, наприклад, через той же одеський 7-й кілометр. Це наймасштабніша схема ухиляння від реального оподаткування для всіх видів продовольчого експорту, у першу чергу зернового. Чому наш АПК, галузь, яка несе золоті яйця, має брак обігових коштів? Саме тому, що левову частку валютної виручки експортери не повертають в Україну і виводять з обороту. Часто продукція найвищої кондиції, прибуваючи у пункти призначення, зазнає пониження у якості і сортності, з тих же, звісно, мотивів.
Вже два останніх засідання РНБО за участі президента були присвячені у тому числі боротьбі з контрабандою та її операторами на митницях України. Впроваджено адміністративні санкції проти низки відомих контрабандистів та понад 100 співробітників регіональних управлінь, серед яких 17 керівників митниці. За словами президента, бюджет через контрабанду недоотримує 300 мільярдів гривень на рік. З них понад 100 мільярдів – унаслідок неефективної роботи митниці.
У цю структуру закладена і продовольча група товарів. А це сповільнення темпів модернізації сільгоспвиробництва, відтермінування створення нової інфраструктури, відмова від впровадження у виробництво нових пропозицій селекціонерів, сповільнення переходу на вирощення органічної продукції тощо. Перекладання у довгу шухляду всього того, що закладене у президентську програму «Нове село», у частині розвитку агропромислового комплексу. У тому числі й щодо зменшення обсягів імпорту продуктів тваринництва. Для відновлення внутрішнього ринку і забезпечення доступних цін для населення.
Переконана, це має стосуватися усього формату сільськогосподарської продукції. Бо знову ж, наші олія і молочка не можуть вартувати на полицях іноземних магазинів дешевше, ніж в українських. І це не лише питання порядності виробників та експортерів, а у першу чергу — питання нашої продовольчої безпеки.
Ось така «Петрушка».
Ануш Балян
