Командувач повітряних сил Микола Олещук заявив, що в ніч на 26 грудня 2023 року вслід за крейсером “Москва” пішов великий корабель “Новочеркаськ”. Подія відбулася у районі порту Феодосії. Різдвяний подарунок від ЗСУ, які тепер як святі, на яких тепер моляться і старі, і малі в Україні.
Такий ось новий культ, що свідчить — світ теж новий. Старого вже не буде. Ось коли насправді почалася перебудова! 30 років сушили весла. Якщо 30 років сушити весла ніхто не втомився, то й підривати Росію теж ніхто не втомиться.
Арестович із псевдофілософом Дацюком розповідають про вичерпаність проєкту Україна… Колись Кучма уже говорив про те, що українська ідея не спрацювала. Малоросам нині гаплик: і лідерам, і їхньому електорату. Ото хай слухають Арестовича із ізгнанія в ютубі, недолугі віршики Дацюка читають на “Українській правді” — вся їхня офігенна діяльність. Там ще великий інтелектуал-малорос Романенко, що був спічрайтером у Януковича.
Недаремно Андрухович колись написав, що спічрайтери — це ті ж люди, для яких вони пишуть. Здається, ця думка озвучена в есеї “Мала інтимна урбаністика”. Малороси — це такі громадяни України, що виступають за якусь міфічну спільну в українців із росіянами і білорусами цивілізацію. Насправді цієї цивілізації нема. Нині є Західна цивілізація і Китайська цивілізація. Білорусь — форпост Китаю, який поглине рано чи пізно Росію. А Україна — форпост Заходу.
Отже, малороси насправді — замасковані китайці. Це стосується і Арестовича, і всього його шобла. Я просто дивувалася, коли “Українська правда” цьогоріч публікувала графоманські вірші Дацюка. Це ж знищує будь-яку професійну письменницьку діяльність, зокрема й журналістську — не тільки літературну. Одне слово: у малоросів повна криза жанру, деменція, що є важкою хворобою, яку ніяк не можна ототожнювати зі здоровим глуздом.
Ось вам вірш Дацюка, переосмислення Лесі Українки:
… Не поет, хто пам’ятає
Та ятрить народні рани,
Щоб усім на вільні руки
Якісь нові надіть кайдани…
Або таке зізнання: «Перестаньте злити мене архаїкою, бо ігноруватиму». До речі, Арестович міг би останній рядок використати як своє кредо. От тільки малоросійство — це така архаїка, яку ніяк не проігноруєш. “Прогрес” і “правда” Арестовича і Ко смердить лаптями і путінізмом.
Роксана Харчук
