Політика

Берлінський мур. Про цінності та єдність

9 листопада, 30 років тому сталася найважливіша подія другої половини XX ст. для Європи, а, може, й світу. Падіння Берлінського муру ознаменувало кінець «холодної війни» та стало передвісником розпаду СССР.

Збудована в 1961 році стіна стала величезним шоком для берлінців та всього західного світу. Стіна стала символом розподілу світу на два табори, а її падіння уособило свободу, єдність та нову еру історії всього світу.

Але найважливіший урок полягав у тому, що лідери ФРН від Аденауера до Коля так і не поступилися цінностями, але Німеччина все ж досягла єдності.

Відразу після Другої світової окупована 4-ма державами Німеччина опинилася в епіцентрі протистояння — «холодної війни» та саме на кордоні між комуністичним світом та демократією. Радянський сою бачив Німеччину демілітаризованою країною з нейтральним статусом. І тільки на таких умовах готовий був обговорювати її об‘єднання.

Тоді Конрад Аденауер ухвалив безперечно дуже складне рішення. Майбутнє Німеччини — лише з Заходом. Свобода, демократія, вільний ринок, безпека, цінності — це не те, чим можна поступатися. Саме на цих умовах Німеччина об‘єднається, рано чи пізно. Компромісів з комуністичним світом бути не може.

ФРН стала одним із засновників прообразу Євросоюзу та членом НАТО. Вже після побудови стіни в Берліні Аденауер назвав себе першим німецьким канцлером, який єдність Європи вважає важливішою за єдність власної країни. «Я готовий пожертвувати німецьким возз’єднанням, якщо ми створимо і увійдемо в сильний західний табір. Наша мета — щоб у майбутньому Європа стала єдиним домом для всіх європейців, щоб вона стала житлом волі» — виголосив Аденауер.

ФРН отримала стратегічне значення для США. План Маршала та німецька працьовитість змогли досить швидко відновити зруйновану війною країну. Різниця між розвитком Західної та Східної частин країни дуже швидко стала разючою. Німці почали голосувати ногами.

З 1949 по 1961 роки з НДР до ФРН перебралося понад 2,5 млн. німців, в рік спорудження стіни — понад 200 тисяч. Саме тому почали будувати мур.

Стіна довжиною 155 кілометрів ділила деякі вулиці та тисячі родин. Навіть після її зведення спроби німців перебратися зі сходу на захід не припинилися, незважаючи на загрозу життю. Німці рили тунелі, використовували повітряні кулі та дельтаплани, інші методи, щоби втекти на захід. За 17 років існування муру це вдалося понад 175 тисячам мешканців НДР, близько 200 осіб при цьому загинули.

В 1987 році у своїй відомій промові до 750-ти річчя Берліну Рональд Рейган закликав Михайла Горбачова зруйнувати цей мур. 9 листопада 1989 року, коли тисячі східних німців вийшли на вулиці та почали руйнувати стіну, Москва зайняла позицію невтручання, мовляв, це внутрішні питання німців. За рік Німеччина знову стала єдиною державою, а ще за рік не стало і Радянського союзу.

Країна об‘єдналася на умовах та цінностях західного світу.
Сьогодні збережені частини муру є чи не найголовнішою туристичною атракцією Берліну. Також це величезний арт-об‘єкт. Одночасно, це один із головних символів боротьби за свободу та цінності, символ «залізної завіси» та розділення світу.

Німеччина продовжує витрачати мільярди євро на відновлення інфраструктури частини країни, яка була НДР. Різниця між розвитком, рівнем життя та економічною активністю в двох частинах країни досить відчутна і сьогодні, по 30-ти роках після того, як була зруйнована Берлінська стіна…

Олександр Ломако,
Berlin, Німеччина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.