Мене завжди смішила фраза: він був несправжнім комуністом… Про Петруху Симоненка, якому нещодавно оголосили підозру… Навпаки він був якраз справжнім комуністом — брехливий, лицемірний, політичний спекулянт, який вміло розводив тих лохів, які продовжували вірити у щасливе минуле. А чесні і правдиві комуністи існують лише в уяві тих лохів.
Я його пам’ятаю ще з часів комсомолу. Донецький пацан був призначений секретарем цк лксму. А я працював у газеті цього самого цк “Молодь України”. Під час перестройки з’явилася більша свобода, почався рух рок-музикантів і до нас приїхали дві рок-групи з тодішнього Ленінграда. Не пам’ятаю їхні назви, але пам’ятаю прізвище солідста однієї з них – Семьонов. Він був блондин з розкішним довгим волоссям. Співав щось про нинішнє лицемірство — «наші тєні друг другу в начі атдаются».
Якимось вітром туди занесло Симоненка. Здається, цей концерт був навіть під егідою комсомолу, якому треба було продемонструвати прогресивність – перестройка все ж таки. Мій нині покійний друг і однокурсник Антон Яковина підкочується до Петрухи і питає його: “Ну як вам ця музика?”. Той каже: «Їх держава виховала, вигодувала, вивчила, а вони такі пісні співають». З осудом сказав.
Коли відбулася незалежність і кпсс заборонили, то я помилково вважав, що мої уявлення можуть проширюватися на все суспільство і ніхто в комунізм більше не повірить. Я був на першому комуністичному мітингу, який шустрий Симоненко організував у Києві — не пам’ятаю точно, але здається головною темою його було відновлення компартії. Я слухав його нафталінову маячню і сміявся. Думав, що це неможливо. А він таки утворив комуністичну партію України…
Ця партія виголошувала, пам’ятаєте, які гасла. І набирала непогані показники у Верховній Раді. Вона ніколи не становила більшість, на словах викривала оліграхів, але де факто була у них на підтанцьовках. Особливо догоджала партії регіонів. А сам провідник комуністів дуже непогано прилаштував собі кількаповерхове гніздечко десь у Кончі, а, може, й не в Кончі. Було колись розслідування…
У 2014 році чи не найбільше зрадників було саме серед комуняк. Після того, як кпу заборонили, Петруха притих. Його не було чути. Але, виявляється, все закономірно. Він опинився в москві. І звідти, сучий син, вів і веде антиукраїнську діяльність. Правда, на відміну від свого однопартійця Кілінкарова, не світиться по телевізору.
Будемо сподіватися, що прийде час і він сяде. Цікаво, чи знайдуться лохи, які досі вірять в комунізм і щастя трудящих, і які носитимуть Петруcі передачки в буцегарню?
Юрій Луканов