Я розцінюю Зеленського суто як функцію. Всі симпатії та антипатії, які буремно відчувають українці до цієї особи, я пропоную відсунути вбік і лишити на поверхні голу функцію. Починаючи віднині, перед нами – гола функція «Президент України В.О.Зеленський».
Для мене президент Зеленський – це кабель.
Надпровідник, через який повинен пройти струм від протестного суспільства до зашкарублого політикуму.
Функцію Зеленського я б назвав так: делегітимізатор.
Він увійде в історію лише тоді, коли делегітимізує, а ще краще – обнулить усю ту гноївку, яку ми називаємо політичною системою «бувалих і незамінних». Цей зелений кабель потрібен лише для того, аби перетворитися в бікфордів шнур для злоякісної системи.
Я скептик.
Бо система ще ні разу не програвала. І тому я таким чином формулюю місію Зеленського. Він не може змінити систему. Але він може її дискредитувати остаточно. Чи поламати. Чи ліквідувати.
На порядок денний повинні вийти всі антисистемні тези. Скасування недоторканості і відкриті списки – це вже прозвучало на інавгурації, але цього замало.
Ось що мусить іти услід:
— заборона політичної реклами;
— зниження прохідного бар’єру.
Далі:
— перепис населення;
— реєстр виборців.
У подальшій перспективі (кінцева мета):
— ліквідація посади президента;
— канцлер – глава держави;
— двопалатний парламент;
— виборність губернаторів (верхня палата).
Можна по кожній галузі (від економіки до культури) розписати талмуди невідкладних реформ, але все це впирається в одне-єдине запитання: чи взагалі є сенс говорити про шпалери на стінах, якщо фундамент цього перекособоченого дурдому — відверто патогенний і хибний?
Не можеш бути сильним президентом у порочній системі – ліквідуй цю приманку для різного роду нечисті. Не можеш подолати болотний парламент — створи його заново і засадничо іншим.
Бавитися в покращення монстра, в косметичну підрихтовку старої потвори – це гибле діло. Я би місією Зеленського вбачав повне перезаснування політичної системи на повністю інших началах.
Якби я знав, що це є неможливим у силу живучості «досвідчених упирів», я б робив це через референдум з максимальною нагонкою людської ненависті до кожного, хто ратицями тримається за стару систему.
А те, чого інституційно не може робити слабенький президентик – має робити його хвальона фан-зона з числа 73%. Шановні зеленофіли, будьте ласкаві свої дупи підняти з диванів. Система льогко з’їсть вашого Вовочку, тому ви повинні не селфі з ним робити біля Маріїнки, а з завтрашнього дня вимагати тотального перезаснування системи. А ще голосніше цього повинні вимагати яксамраз ті, хто в шоці від обрання Зеленського. Якщо він уже там — то сам раз використати зелений кабель для свого струму.
Особисто для мене Зе – неприйнятний президент.
Проте я хотів би побачити в ньому вискочку, який вимкне рубильник, знеструмить усі політичні звички-традиції і задасть повністю новий порядок денний. Цю державу рятувати фасадним ремонтиком нема сенсу. Якщо інородне тіло вже потрапило туди, то хай виб’є з ладу всі системні налаштування, а не забавлятися в Голобородька з пішими прогулянками. Якщо ти вже там — то ламай, курва мать, нещадно ламай.
Поки що я бачу таку собі кволеньку заявочку, в якій більше популістичної жаги сподобатися, аніж реальної волі стати справжнім антисистемщиком. Справжній антисистемний кабель повинен знайти в собі мужність підвести струм до електричного стільця. Інакше все це — дєтскій лєпєт.
Нагадую: система ще ні разу не програвала саме тому, що всі завжди грали по її правилах. Зараз настав час Ікс запроваджувати повністю інші правила. Все інше мене мало цікавить.
Остап Дроздов
