Політика

Делегітимізатор

Я розцінюю Зеленського суто як функцію. Всі симпатії та антипатії, які буремно відчувають українці до цієї особи, я пропоную відсунути вбік і лишити на поверхні голу функцію. Починаючи віднині, перед нами – гола функція «Президент України В.О.Зеленський».

Для мене президент Зеленський – це кабель.
Надпровідник, через який повинен пройти струм від протестного суспільства до зашкарублого політикуму.

Функцію Зеленського я б назвав так: делегітимізатор.

Він увійде в історію лише тоді, коли делегітимізує, а ще краще – обнулить усю ту гноївку, яку ми називаємо політичною системою «бувалих і незамінних». Цей зелений кабель потрібен лише для того, аби перетворитися в бікфордів шнур для злоякісної системи.

Я скептик.
Бо система ще ні разу не програвала. І тому я таким чином формулюю місію Зеленського. Він не може змінити систему. Але він може її дискредитувати остаточно. Чи поламати. Чи ліквідувати.

На порядок денний повинні вийти всі антисистемні тези. Скасування недоторканості і відкриті списки – це вже прозвучало на інавгурації, але цього замало.

Ось що мусить іти услід:
— заборона політичної реклами;
— зниження прохідного бар’єру.

Далі:
— перепис населення;
— реєстр виборців.

У подальшій перспективі (кінцева мета):
— ліквідація посади президента;
— канцлер – глава держави;
— двопалатний парламент;
— виборність губернаторів (верхня палата).

Можна по кожній галузі (від економіки до культури) розписати талмуди невідкладних реформ, але все це впирається в одне-єдине запитання: чи взагалі є сенс говорити про шпалери на стінах, якщо фундамент цього перекособоченого дурдому — відверто патогенний і хибний?

Не можеш бути сильним президентом у порочній системі – ліквідуй цю приманку для різного роду нечисті. Не можеш подолати болотний парламент — створи його заново і засадничо іншим.

Бавитися в покращення монстра, в косметичну підрихтовку старої потвори – це гибле діло. Я би місією Зеленського вбачав повне перезаснування політичної системи на повністю інших началах.

Якби я знав, що це є неможливим у силу живучості «досвідчених упирів», я б робив це через референдум з максимальною нагонкою людської ненависті до кожного, хто ратицями тримається за стару систему.

А те, чого інституційно не може робити слабенький президентик – має робити його хвальона фан-зона з числа 73%. Шановні зеленофіли, будьте ласкаві свої дупи підняти з диванів. Система льогко з’їсть вашого Вовочку, тому ви повинні не селфі з ним робити біля Маріїнки, а з завтрашнього дня вимагати тотального перезаснування системи. А ще голосніше цього повинні вимагати яксамраз ті, хто в шоці від обрання Зеленського. Якщо він уже там — то сам раз використати зелений кабель для свого струму.

Особисто для мене Зе – неприйнятний президент.
Проте я хотів би побачити в ньому вискочку, який вимкне рубильник, знеструмить усі політичні звички-традиції і задасть повністю новий порядок денний. Цю державу рятувати фасадним ремонтиком нема сенсу. Якщо інородне тіло вже потрапило туди, то хай виб’є з ладу всі системні налаштування, а не забавлятися в Голобородька з пішими прогулянками. Якщо ти вже там — то ламай, курва мать, нещадно ламай.

Поки що я бачу таку собі кволеньку заявочку, в якій більше популістичної жаги сподобатися, аніж реальної волі стати справжнім антисистемщиком. Справжній антисистемний кабель повинен знайти в собі мужність підвести струм до електричного стільця. Інакше все це — дєтскій лєпєт.

Нагадую: система ще ні разу не програвала саме тому, що всі завжди грали по її правилах. Зараз настав час Ікс запроваджувати повністю інші правила. Все інше мене мало цікавить.

Остап Дроздов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *