«Для таво, штоби жить на уліце, нє нада бить самим сільним. Ілі нє нада бить мастєром спорта дзюдо, ви понялі? А проста нужна імєть внутрі стєржень. І для таво штоби інагда садіть на жопу, нє обязатєльно біть в чєлюсть. А достаточно просто пасматрєть». (Ілля Кива, про перспективу своєї бійки в Раді з депутатом-стронгменом Василем Вірастюком)
Щоб будь-який гігант зазнав принижень
І жопою торкнувся до землі,
Потрібен вам лише Ілля — і стрижень,
Який застряг всередині Іллі.
Ця «річ в собі», за визначенням Канта,
Цей стрижень, що трима в собі Ілля, —
Єдина кара для сідниць гіганта,
Єдиний жах для жопи Василя!
Іллі та стрижні — камені наріжні,
Це те, що надихає й окриля…
От є у вас Ілля, але без стрижня —
Так це ж хуйня якась, а не Ілля!
Бо в світі непростих болючих рішень
Єдиний шанс вломити Василю —
Вловити десь Іллю, вхопити стрижень
Й запхати стрижень глибоко в Іллю!
І вже за мить, на втіху ямі й жому,
Василь кататись буде по землі…
Бо хто ж від сміху не впаде на жопу,
Уздрівши стрижень, що стирчить з Іллі?!
Юрко Космина
