Український політичний процес – це така піратська гавань. Біля пірсу погойдуються примотані канатами ковченги. Біля кожного ковчега – свій Ной у капелюсі, старому тєльнику, з чорною пов’язкою через писок по діагоналі, яка символізує його одноокість. У руках він тримає папірця — набира собі команду, себто політичну силу.
Обичний вкраїнський Ной-капітан традиційно бере на борт (до партійного списку) всякої тварі по парі: трохи артистів, спортсменів, молодого успішного мера провінційного міста обов’язково, а ще — гарвардський вундеркінд, бізнесмен-патріот-спонсор, красавіца мартишка, осел, козел і косолапий мішка…
Ну, і трохи беушних політичних перебіжчиків, бо вони досвідчені, а старий кінь, як відомо, борозни не портить, особливо якщо його не пускать до плуга.
А ще на кожнім ковчезі має бути красивий чорний прапорець з кістками – «партійний роджер» зветься, або по теперішньому — політична символіка.
Ром наливають, але за окрему плату.
Вадим Петрасюк
