Кілька років тому я був у Латвії на зустрічі з їхнім віце-прем’єром, який заводив Латвію в НАТО. Я його спитав: «А що ви робили зі своїм ватним населенням, якого у вас під 30% назбирається? Проводили бесіди? Переконували? Запитували їхню думку? Заспокоювали?».
Їхній віце-прем’єр зробив круглі очі й запитав: «А навіщо? Навіщо було взагалі когось питати? Ми – легітимна державна влада, і ми прийняли політичне рішення. Все».
Цю коротку історію я переповідаю адресно для Андрія Богдана, від якого я почув інформацію про ймовірний референдум на випадок якихось домовленостей із Росією.
Ви – легітимна державна влада, тому прошу самостійно і під свою відповідальність прийняти рішення стосовно того, чи є Росія для вас ворогом та агресором. Ніяких референдумів – лише державні рішення.
Те, чим є для нас Росія, щодня ви можете довідатися на передовій – там щодня триває цей референдум. А те, на які компроміси ви як державна влада готові йти з Росією заради миру, будьте ласкаві вирішувати під свою політичну відповідальність. Майте мужність не ховатися за красивими темами про народовладдя – а майте мужність прийняти тверде політичне рішення стосовно того, як припиняти війну.
Вашого Зеленського обирали не для того, щоб він запитував – а щоб він узяв і припинив. Маєте бачення, маєте мандат довіри – вперед. Без принизливих для українського суспільства референдумів.
Адже, смію запевнити, мільйони українців вважатимуть скотством вищої марки сам факт ставити на обговорення питання, ким для нас є Росія. Є питання, які є однозначними в країні щоденної війни.
Латвія провела декілька референдумів.
Про рос.мову, про натуралізацію громадян, про вступ в ЄС, про розпуск сейму. Але в питанні безпеки діяла ВИНЯТКОВО політична воля.
Так і в нас має бути.
Я вітаю ідею референдумів, аби на них остаточно поховати всі наші двозначні бздури на кшталт русского язика, декомунізації, євроінтеграції тощо (цифри показують, що всі ці питання проукраїнська частина виграє).
АЛЕ референдумів не може бути в безпековому питанні. У ньому повинна діяти лише політична воля. Тому що Україна – воююча країна. Якщо головнокомандувач вагається щодо свого ворога – хай це заявить особисто і побачить, що з ним буде. Дуже хочу на це подивитися.
Що робити з Росією — це основне питання, де повинен проявитися новообраний президент. Без підказок знизу. Сам. Чітко й розбірливо. Від того й будемо танцювати.
А то придумали собі хитрожопство.
Керуйте, шановні. Проявляйте свої позиції. Ваш зоряний час.
Вперед, на міни.
Остап Дроздов
