У 2010 році я голосувала проти всіх. Уважаю, що ця опція мусить бути на всіх наших виборах. Це і є свобода вибору, яка, щоправда, вибиває тих, хто голосує проти всіх, із українського суспільства. Але хай це суспільство, яке найкраще характеризує коротке слово тупе, знає, що існують незгодні з напрямком його руху в нікуди, з тим, що воно обирає Пєцю, Вову, Вітальку…
… Чи шухєрового Шухрича і мерзотника Бойка, який у хворій уяві деяких виборців перетворюється на ідеал політика. Про виборців Юлі взагалі промовчу. Було б добре, якби і брехуха Юля, і її виборці, що є не меншими брехунами, якщо за брехуху голосують, пішли на заслужений відпочинок.
На початках незалежної України чимало писалося про ризики перетворити Україну на совковий заповідник. От ми у ньому і живемо: адін народ, давай пільги, не плати податків державі, від якої вимагаєш захисту, свій до свого по своє — усі переваги українського олігархічного капіталізму, в основі якого лежить популізм.
Ми дуже нагадуємо Китай.
Просто наші олігархи поховали свої комуністичні білетики, а комуністичні за суттю партії поназивали то «голосом», то «майбутнім», «слугами» і навіть «ЄС». Олігархи начебто переорієнтувалися на Захід, але одна не сповна розуму «хламідія» вибовкала стратегію, запроваджену ще Кучмою — це стратегія шантажу.
Просто Кучма шантажував і Росію, і Захід, а чинні недолугі владці заповзялися шантажувати Захід. Це не вдасться. Головна причина всіх наших невдач — погана якість людей, які не тільки не знають, що вони є українцями, а й не готові жити за правилами, за законом, обстоювати бодай елементарну справедливість.
Шкода лишень тих найкращих наших людей, що загинули за цю гниль. Поки що просвітку не видно.
Роксана Харчук
