Дивлюся на 112-му каналі розмову з Куликовим…
Такий співчутливий тон, переймається жахами зруйнованих прифронтових територій …
А в пам’яті зринають багаторазові його ефіри з Колесніченком, Царьовим, Корніловим, що сіяв отруйні зерна «Донецько-Криворіжськоі республіки»…
Не розумів що робить?!
Може, закладали пальці в двері? Не міг відмовитись?
Ми часто говоримо про відповідальність кремлівських пропагандистів…
Чи вистачить мужності сказати правду про «своіх», хто наближав війну?..
Лариса Івшина
