Ось і казочці кінець про всенародного улюбленця, кумира всія Ukraine, непорочної ікони, героя всіх героїв, володаря найвищого рівня довіри серед усіх сущих публічних персон країни. І чим тепер народний кумир відрізняється від Венедіктової, яка виторгувала посаду посла в Швейцарії взамін за мовчазне покривання політично зумовлених злочинів у Генпрокуратурі?
І чим тепер народний кумир відрізняється від Тарана, який «розведення військ» і перекидку 10 млрд грн з оборонного бюджету в велике крадівництво обміняв на посаду посла в тихій-любій Словенії?
І чим тепер народний кумир відрізняється від послині в Болгарії, яка оральними пестощами досягла цієї посади? Без освіти, без фаху, без дипломатичного досвіду. І чим тепер народний кумир відрізняється від Рєзнікова, якого після золотих яєць за 17 грн теж планували сховати в Лондоні, та британці в останню мить заветували?
І чим тепер народний кумир відрізняється від типового українського політика, який своє становище і співучасть бартером міняє на дипломатичний імунітет у козирній країні Європи?
Сім’я і діти будуть прилаштовані в Західній Європі, житимуть на державному утриманні – а ви собі махайтеся з “глухим кутом”, куди все причвалало під баттутою генерала. А №1 у рейтингах люди тепер можуть запхати собі туди, звідки він і взявся: з нічого, з відсутності позиції, з суцільної тиші, з обнімашок із Єрмаком-Арестовичем-Ківаловим тощо.
І не треба про «силоміць випхали з країни», їй богу. Красивий звал. Вишуканий договорняк. Торгашество найвищої проби. Відкуп. Підкуп. Обоє рябоє.
Остап Дроздов
***
Може, я провтикав найголовнішу новину свого життя? Може, ми вже виграли війну? Чи бодай пішли в рішучий наступ на всій лінії фронту? Ні? Тоді якого катрана повносправного бойового генерала з колосальним ратним досвідом висмикують з кадрового ядра військових стратегів і виставляють пріч з очей, послом за густі тумани Альбіону? Якої такої нагальної потреби? У нас що, масова “вибраковка” і кадрова ядуха серед випускників Дипломатичної академії? Чи катастрофічний пересит викладачів рівня Залужного у тому-таки Національному університеті оборони, Академії сухопутних військ етцетера? Невже ж ми нарешті намолили реального і потенційного засилля у військах висококласних офіцерських кадрів, які нараз обійдуться без цінної науки відставного Головнокомандувача, пошанованого званням Героя України? А мо’ у військові стратеги тепер за бартером пошлють пана Кулебу?
Дивні і зело туманні діла твої, правлячий китобійний офісний планктоне.
… За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого…
Валерій Ясиновський
