Амплітуда гойдалки від «ура-ми б’ємо» до «ой, як боляче нас вдарили» буде скорочуватися. А холодний розум попри все треба зберігати. Отож, давайте почитаємо між рядками із свіже сказаного і свіже написаного. Путін устами Пєскова відверто назвав війну війною. І звично назвав винних: країни НАТО. Але воювати з НАТО (думка прем’єр-міністра Естонії) Путін боїться страшенно.
Просто неспівставні потенціали. Тому депутат Думи Петр Толстой відразу перейшов до погроз ядрьоною бонбою: «ми тут подсчітали время для подльота, чтоб ударіть по Паріжу 2 мінути». Макрон зробив вигляд, що здивувався: чому така істерика?
Ми вже розуміємо чому – страшно владі росії. До всрачки срачно. Тому буквально через 2 дні після заяви Пєскова про війну і після теракту в Крокусі Путін заговорив про єдиний міжнародний фронт проти тероризму і… українських нацистів. Але ж це фронт передбачає обов’язкову участь країн НАТО, з якими Путін і Пєсков вже ведуть війну.
Це логіка страху. Цим же вірусом страху хворі і ті самі країни НАТО — втрєтє поляки пропускають у цю ніч російську ракету, яка використала повітряний простір Польщі для удару по нашому Стрию.
Чи зробить одна хвороба геополітичних противників геополітичними однодумцями?
Такі спроби під килимом вже докладаються. Навіть в медіа і соцмережах починають розкручувати тезу: треба повертатися до моделі укрупнення держав. Тобто повернення зон впливу і відродження багатонаціональних імперій. Тобто модель, яка спричинила до Першої Світової війни, багатьом сьогодні видається панацеєю для запобігання Третьої Світової. І ця теоретична маячня так само проголошується інфікованими вірусом страху.
Отож найперше, що слід зробити розніженим і розслабленим жителям країн НАТО, це лікуватися від вірусу страху перед Тараканіщем (за Чуковським). «Боятися треба тільки страху» — ця рузвельтівська максима має висіти сьогодні в кабінеті кожного європейського керівника.
Страх, окрім прірви, нікуди не здатен завести. Саме безстрашність і рішучість президента Рейгана і прем’єр-міністра Тетчер вбили осикового кілка в черево радянській імперії. Замість боятися Рейган сміявся над божевіллям радянців, які на той час мали втричі більший ядерний потенціал, ніж сьогодні.
Наостанок один з моїх улюблених рейганівських анекдотів:
Їдуть машиною чоловік і дружина з дитиною. Їх зупиняє міліціонер і змушує водія пройти алкотест. «Бачите, – каже міліціонер, – ви п’яний». Мужик заперечує, мовляв, алкотестер зламаний і пропонує перевірити на дружині. Тест показує, що п’яна й вона. Чоловік сердиться і пропонує менту перевірити ще й на дитині. Коли тестер показує, що й дитина п’яна, міліціонер знизує плечима й погоджується: «Так, мабуть, він зіпсований», і відпускає їх. Від’їхавши на достатню віддаль, мужик звертається до дружини: «Бачиш, я ж казав тобі, що 50 грамів горілки нашому малому не зашкодять».
Віктор Лешик