Мені було 29 років, коли розвалився СРСР. Ядерної зброї, танків, ракет, військ було куди більше, ніж зараз в ерефії. І розсипався… Процеси саморуйнування що царської росії, що СРСР, що сьогодні ерефії одні й ті ж, хоча малопомітні для непосвячених, як повзуче нашестя вірусів.
Непосильні військові витрати. І на початку своєї кримської авантюри Путін це чітко усвідомлював: Заходу не вдасться нас втягнути в гонку озброєнь, як то було при СРСР…
Ага… Цього разу ніхто і не тягнув Москву в ту гонку озброєнь. Сама здуру влізла. Тільки офіційно третина держбюджету росії – це витрати на війну. Як і при СРСР ціла низка витрат на ту саму війну приховані і в інших статтях видатків.
Економіку росії наплаву тримав нафто-газовий експорт і приватний бізнес, якого не було в СРСР. Втрата ринку ЄС в рази зменшила притік вільно конвертованої валюти: доля російської нафти в Європі з 30% впала до 4%, частка газу скоротилася на 56% і становила у 2023 році лише 29 мільярдів кубів. Ні Китай ні Індія, що скористалися кон’юктурою, і по демпінгу беруть енергоносії, не здатні компенсувати колосальні валютні втрати.
Впорскування в оборонну промисловість порожніх рублів призвело до перегріву ринку і шаленої інфляції. Щоб зменшити грошову масу на ринку при дефіциті імпортних товарів народного споживання, Центральний банк встановив небачену в росії у 21 столітті базову ставку кредитування – 21%. При такій ставці приватний бізнес не здатен виплачувати кредити, без яких прожити і не може.
Отже два кити російської економіки йдуть на дно. Проте саме засекреченність, яка мені знайома по СРСР, не дає спрогнозувати, коли власне буде досягнуто дна. Можливо це навіть не питання років, можливо це питання місяців.
Перекредитуватися на Заході не вдасться. Абсолютні блокуючі санкції. І Китай Путіна не виручить – економіка Піднебесної в рази сповільнила зростання, і місцеві капіталісти стали швидко виводити капітал з КНР. З початку року, станом на 01.06.2024 року з Китаю виведено понад 250 мільярдів доларів США . Всі заходи контролю, що були застосовані китайським керівництвом виявились неефективними.
Віктор Лешик