Радників у Трампа у сфері безпеки було і є багато. Не кажу вже про самопроголошених радників. Навіть офіційних радників з питань нацбезпеки Дональд мав за 4 роки правління на цій посаді 4-х: Фліна, МакМастера, Болтона і ОʼБрайєна. А скільки їх зараз товчеться в коридорі кастингу!!! І позиції, і діагноз, і поради часом діаметрально протилежні. На цьому етапі це не тільки нормально, але й навіть добре.
Наступний секретар з питань нацбепеки, а це очевидно буде Майк Вольц, все має слухати і готуватися серйозно до роботи. Тому що цілком правий Герберт Р. МакМастер: світ, яким його знав президент Трамп, радикально змінився. І головна його відмінність в тому, що ні Саліван, ні Блінкен, а за ними й Байден, не могли за бюрократичною метушнею збагнути — у світі виникла чітка антидемократична, антиамериканська коаліція: Москва-Пхньян-Пекін-Тегеран…
Всі поступки автократам, які робили у свій час Обама, Трамп, Байден, її зміцнили і вселили в головах диктаторів впевненність: цього разу ми скинемо владу США з планети. Це вони робили вже багато разів – згадаймо останню спробу 11 вересня 2001 року.
Після жорсткої відповіді Дж. Буша-молодшого війною на Бл. Сході і демократи, і республіканці вважали, що автократи збагнули свої помилки і можна робити “перезавантаження”. Цілковите нерозуміння азійщини. Послабив тиск – показав слабкість. На Сході (Персія) казали так: як що ти зустрів людину сильнішу себе – підкорись, рівною по силі – подружися, слабкішою від себе – зроби своїм рабом. Це тисячолітня устояна істина азійської ментальності.
Стартово мені подобаються погляди конгресмена колишнього офіцера спецназу Майка Вольца: “Мир через силу”. Це пряма протилежність до Джека Саллівана і Блінкена – мир через здачу усіх раніше завойованих США і демократією позицій.
Ситуація у світі радикально за 4 роки змінилася, важливо щоб Трамп це збагнув, і не вигнав через два-три місяці Майка Вольца з посади, бо синок або Ілон Маск нашіптуватимуть своє: бабло, тільки бабло має значення…
Віктор Лешик
