Якщо трохи послухати моїх сусідів, що голосно спілкуються у дворі, то стає зрозуміло, що для них Зеленський – постать не просто позитивна, а якась неймовірна, неперевершена, краща з кращих…
За логікою цих людей, президент, що звільнив заручників, домовившись із самим «імператором» – супергерой, видатний діяч! І їм абсолютно байдуже, якою саме ціною йому вдалося досягти домовленостей!
Що ж до самого президента, то під час промови в аеропорту він чітко (для тих, хто вміє слухати) пояснив, що вже найближчим часом планує капітулювати! Він не бачить у цьому великої проблеми. Його виборці – теж. Ну і західні партнери, звісно, з нетерпінням чекають на це «примирення», щоб вже нарешті зняти санкції з Росії, та й взагалі жити як до 2014-го.
Я, звісно, радію звільненню наших людей, політв’язнів і військових, які опинилися в російських тюрмах за абсолютно видуманими звинуваченнями!
Вони вдома.
Це дуже-дуже добре! Хочеться, щоб подальша доля цих людей склалася якнайкраще і щоб усі вони ще принесли користь нашій країні…
… Але, перепрошую, мені не дає спокою питання ціни!
Поразка у війні настає не тоді, коли одна зі сторін захоплює столицю іншої. Таке трапляється не так часто. Найчастіше поразка у війні – це відмова однієї із сторін від продовження боротьби! Зараз українська влада вже практично відмовилася від боротьби і анонсує її повне припинення…
Отже, що ми маємо в підсумку?
А те, що ця влада розвалила проукраїнську коаліцію і налагодила контакти з Путіним. Той вже заявив, що «двє часті «аднаво народа» скоро повністю примириться.
Тепер нам всім – зокрема і притомним людям, що свого часу повелися на маячню Зеленського – потрібно усвідомлювати ймовірні подальші перспективи: з такою зовнішньою політикою Україна лишиться сам на сам з ворогом і буде втягнена в путінське «пространство» з подальшим інтенсивним нищенням національної ідентичності й припиненням державності!
Сподіваюся, що виходи ще є.
Принаймні, як і завжди, вірю в силу громадянського суспільства!
Сергій Бригар
