Це не лише український літак збито в Ірані, проти нашої держави відкрито ще один інформаційний фронт. І як показали оті декілька днів, вищі посадові особи держави надто незграбні та непрофесійні, аби обороняти нашу країну.
Іран з перших хвилин трагедії намагався перекласти відповідальність за загибель літака на українців. З нашого боку – відсутність реакції, нічні посиденьки на Банковій, в яких не було жодного сенсу, та наступне мовчання. Фактично, захищати українські інтереси мала компанія-перевізник самотужки.
В інформаційній ірано-українській війні нам відверто зіграло на руку те, що великі країни сьогодні налаштовані одягнути на агресивний іранський уряд гамівну сорочку. Саме тому американський президент, а пізніше прем’єр-міністри Канади та Великої Британії майже одночасно зробили заяви про збиття літака МАУ ракетою ВПС Ірану.
Така синхронізованість меседжів говорить про те, що дії очільників цих держав були добре відпрацьовані.
Але навіть цей пас пішов у нікуди…
Сценаристи 95-кварталу, які сьогодні пишуть стратегію нашої країни, зараз або ж черпають чергову порцію натхнення, або ж просто не знають, як взагалі треба реагувати.
По-приколу можна продавати місця в списках, губернаторські посади і по-приколу можна розставляти своїх людей на різні «кормові» посади. Але прикол за приколом, і ми втрачаємо державність та державу. Врешті, в ірано-українській інформаційній війні щодо нашого літака про інтереси України подбали лідери інших країн. Невже так буде у всьому?
Орест Сохар
