Добре, що пам’ятник Миколи Щорса поїде в Нову Каховку або на виставку в Голосієві, але план — робити в Україні культурний продукт російською з альтернативним щодо російського погляду на історію для тих, хто хоче читати російською — помилковий.
Пан Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, має моментально реагувати на ті зміни, що відбуваються в Росії.
Усі носії російської мови тепер уважатимуться потенційними членами державотворчої російської нації. Ніхто нікого не питатиме: розмовляєш російською — значіт русскій. І жодного права вибору, жодної тобі демократії.
Отже, розмовляти російською мовою в Україні нічим не краще, ніж носити форму нацистську чи НКВД.
Бажаєте, щоб ваші очільники обнулили свої президентські терміни? Розмовляйте російською. Бажаєте жити із найконсервативнішою Конституцією у світі? Розмовляйте російською. Хочете мати найпримітивнішу маскультуру? Хочете, щоб на вас дивилися як на дикунів — російська вам підходить.
Саме цю думку Інститут національної пам’яті має доносити до громадян, а не гратися у толерантність. Режим Путіна — спадкоємець сталінізму, принциповий і прямий, який мову перетворює на основний інструмент політики з війною включно.
То про яку толерантність ідеться?!
Якщо існують демократичні сили в Росії, то хай поширюють свій демократичний продукт російською. Українські громадяни, яких українська так денервує, що вони навіть читати цією мовою бридяться, то є погані громадяни насправді. А не вміють читати українською, то який же у них рівень інтелекту?!
Очільник інституту має розуміти це!
Режим Зе сам провокує таке протистояння, як із Сивохою. Безвідповідальна влада, що експериментує над українцями й толерантністю. Ці експерименти погано скінчаться для експериментаторів.
Роксана Харчук
