Політика

Що зі «стріляниною» Леоніда Кравчука «Не Так»?

«Я б стріляв у кожного ворога» — виголошує Леонід Кравчук на одному з телеканалів, коментуючи слова Зеленського про мобілізацію жінок. Абсолютно не сумніваюся у щирості цих слів Леоніда Макаровича. Залишається визначитися, хто для нього ворог, а хто — друг.

З 1981 по 1991 роки він був членом ЦК Комуністичної партії України, а з 1990 — членом Політбюро ЦК КПУ та другим секретарем ЦК, який за своїми посадовими обов`язками мав слідкувати за чистотою комуністичної ідеології та в упряжці з КДБ нищити ворогів.

У той час ворогами Леоніда Макаровича були різноманітні «бандерівці» та «петлюрівці» — провідник ОУН(р) Василь Олеськів, Ярослава Стецько, провідник ОУН(м) і останній президент УНР в екзилі Микола Плав`юк, легендарний голова правління українського незалежного видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич та інші.

У той час в колонії «Перм-36» помирав видатний син українського народу Василь Стус. У той час В`ячеслав Чорновіл голодував на знак протесту проти сфабрикованих КДБ звинувачень. От в них товариш Кравчук і стріляв би.

У 1989 році товариш Кравчук затято боровся з Народним Рухом України й вимагав його заборони. От в кого б він стріляв, чи не так?

У 2006 році ворогом Кравчука були Віктор Ющенко, Петро Порошенко, Олександр Турчинов тощо. А друзями? Друзями по Опозиційному блоку «Не Так» були кум Путіна Медведчук (який «прославився» на увесь світ, разом з прокурорами відправивши Стуса на смерть, будучи його адвокатом), нинішній лідер промосковської ОПЗЖ Бойко, Шуфрич, Суркіс, Папієв та інші «великі патріоти України». Отже, цілком зрозуміло, в кого стріляв би цей тип, якщо б на те була його воля. Як і для мене цілком зрозуміло: маю підтримувати тих, хто для цього старого комуняки ворог.

Комусь застиляє очі те, що він — перший президент незалежної України. Це не його плюс — це мінус українців. Якби цього комуняку тоді не привели до влади, поляки б зараз їздили до нас на заробітки, а не навпаки.

Отож бо, тут жодних сумнівів — надалі підтримуємо Порошенка, Турчинова, Ірину Геращенко, Забродського, Джемільова, Зінкевич, Федіну та інших. Вони не ідеальні, але інших, на жаль, поки нема і не передбачається. Власне, ідеальних ніколи не існувало й не існуватиме. До речі, якщо хтось не знав, то єдиним відомим політиком в історії, який виконав абсолютно всі свої передвиборчі обіцянки був такий собі Адольф Алоїзевич Хітлер…

Павло Бондаренко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *