Цієї ночі за дуже дивних обставин помер нардеп Антон Поляков. Ці обставини справді більш, ніж неоднозначні. Згідно офіційних повідомлень, близько 2.00 ночі екіпаж патрульної поліції зупиняє таксі, що порушило правила дорожнього руху. На задньому сидінні (випадково?) виявляють людину, яка втратила свідомість. Викликають реанімаційну бригаду, але врятувати пасажира не можуть…
Таксист твердить, що пасажир із ознаками алкогольного сп’яніння зупинив його машину (не замовив, не викликав, а стояв на вулиці й голосував о другій ночі?!) на проспекті Соборності, 2 в Дніпровському районі Києва і сказав їхати на вул. Березняківську. Це недалекий район, відстань від 1 кілометра, залежно до кінцевої точки на Березняках.
Антон Поляков – мажоритарник, що зайшов у Верховну Раду зі «Слугами Народу» на Чернігівщині. Дуже скоро увійшов у клінч із керівництвом партії та фракції, особливо з Арахамією, а також із Богданом. Тоді це більше нагадувало особисту ворожнечу, ніж якісь принципові політичні розбіжності. Але Арахамія, користуючись своїми впливами та доступом до першої задниці, пролобіював виключення Полякова та Скороход із фракції.
Далі Поляков пристав до формальної групи Коломойського «За майбутнє» (фракція слуг так само пов’язана з Коломойським, але там складніша система впливів). Хоча група, як і всі ресурси олігарха, демонстрували лояльність до Зеленського й критикували переважно тільки урядовців, Поляков виділявся жорсткою критикою саме Зеленського, чим серйозно псував картину благодушного співіснування.
Але в останній день свого життя Антон Поляков ніби не випадав із загальної картини, принаймні такий бажаний для Зеленського голос «за» проти Разумкова віддав. Хоча, Разумкова він також недолюблював особисто, як і всю верхівку слуг.
Два роки тому (листопад 2019-го) Полякова виключали з фракції, а рік тому на нього був скоєний якийсь дивний напад (теж уночі, коли чекав таксі, але в протилежній частині Києва), а тепер – він дивно й неочікувано помер…
Я з Поляковим доволі часто перетинався на телеефірах. І точно можу підтвердити його дуже критичні випади проти Зеленського та його команди. А також і те, що здоров’я цьому 33-річному хлопцеві явно не бракувало. Я із лікарської родини (мама – медик від Бога), тому трохи навчився помічати ознаки людей із хронічними хворобами. А Антон аж дихав здоров’ям. Тому в мене також виникає цілком резонне питання: що це було..?
Тарас Чорновіл