Цієї ночі вся увага світу прикута до подій в США. Кадри захопленого прихильниками Дональда Трампа приміщення Капітолію облетіла весь світ. Виглядає епічно. Але і безглуздо — 20 січня Джо Байден має приймати присягу та стане 46 президентом Сполучених Штатів Америки. Без варіантів.
Дві рефлексії з приводу капітолійського «майдану».
Ну, по-перше, головні для США події відбулися не у Вашингтоні, а в штаті Джорджіа. Там обирали двох сенаторів. Схоже, обидві позиції посіли демократи. Це означає, що тепер вони отримали рівну кількість голосів в Сенаті, який попередні роки контролювали республіканці.
Враховуючи, що в такому випадку вирішальний голос матиме віце-президент, це означає контроль демократів над Сенатом. В Конгресі вони хоч і втратили вплив, але зберігши більшість та переобрали Ненсі Пелосі спікером. Ну, і президентом 20 січня також стане демократ. Отже, «осли» як мінімум певний час контролюватимуть основні інститути влади США.
Друге, це звичайно Трамп.
Його поведінка виглядає смішною, безглуздою і шкідливою. Але не можна не зважати на те, як він мобілізує свій електорат, продовжуючи розколювати суспільство, а також те, як він наслідує гасло Черчилля «Newer give up!» Трамп програв вибори, але заявив, що у нього вкрали перемогу. Не навівши жодних доказів та фактів фальсифікацій, змусив повірити в це десятки мільйонів прихильників. Оскаржив результати підрахунку в судах.
Очевидно, що програв. Відмовився передавати справи обраному президенту. Протягом години вимагав від губернатора Джорджії перерахувати голоси та знайти потрібних Трампу 11780.
І це ще не все. Трамп вимагав від віце-президента Пенса під час оголошення результатів виборів назвати саме Трампа їхнім переможцем. Коли той відмовився, під час мітингу звинуватив свого найближчого соратника у відсутності сміливості та закликав прихильників йти до Капітолію.
І вони пішли. Далі всі бачили, що відбувалося. Така впертість заслуговує на повагу, зневагу чи співчуття?
Олександр Ломако