Телеканал «Інтер», в одну дудку з Путлєром і його брехливими пропагандонами, обізвав українських героїв «фашистами». Тобто, у російсько-українській війні, яка триває понад триста п’ятдесят років, і особливо на тлі заключної фази цієї війни і російської окупації, котра почалась у лютому — березні 2014-го року, український (за розташуванням) телеканал відкрито виступив на боці ворога України – імперської Москви.
«Послєдиші Сталіна» — і тутешні, і по той бік Хутора Михайлівського -– силкуються на свій блюзнірський копил монополізувати історію Другої світової війни і використати кров її жертв у своїх маніакальних мареннях.
Напоєні московськими грішми нащадки енкаведистів, політкомісарів і смершівців з власівською символікою, виставляючи напоказ обкурених московськими брехнями ряжених попів з хоругвами, спекулюють на крові загиблих.
Для нас, українців, Друга світова війна була і залишається величезною трагедією народів, і насамперед нашого, українського народу, який опинився між двома пекельними тоталітаризмами – коричневим і червоним. Сотні тисяч українських героїв боролися за волю України в лавах Української повстанської армії, і їхня слава священна, їхні геройські заслуги перед Україною мусять бути належно оцінені українською владою і українським суспільством.
Мільйони синів України – солдатів, як і мій батько, – воювали в окопах війни у складі армій радянської імперії. Воювали не за Сталіна, а воювали з нацизмом, не усвідомлюючи, що сталінізм – такий же лютий ворог України і українців. Мільйони синів України полягли у цій кривавій війні, і їхня пам’ять, пам’ять жертв кривавої війни – священна.
Мусимо це усвідомити і прийняти – заради майбутнього України, яке неможливе без правдивого прочитання нашої драматичної історії.
Чи цим переймаються підгавкувачі Путлєра з телеканалу «Інтер», які в час війни, фактично працюючи на ворога, транслюють ворожу провокативну пропаганду?..
І яка їхня справжня мета?
Дуже хочеться сподіватися, що відповідні державні служби дадуть українському суспільству вичерпні відповіді на ці запитання.
Михайло Сидоржевський
