Кожну статтю головкома Залужного я читаю уважно і з олівцем. Бо за кожним рядком – сотні і тисячі людських життів сьогодні, і можливо, ще не один рік. Остання стаття, яку переказує CNN (надрукована в «Економіст») – є, власне, продовженням публікації, яка зпричинила тоді в політичному середовищі України неабиякий резонанс.
Радник ОП Жовква, секретар РНБО Данилов прямо радили Залужному: мовчи і займайся своїми справами. За що тоді так розгнівалося політичне панство? За слова про неможливість вести наступальні дії старими методами і засобами. В офісі президента (ну, очевидно, і самим президентом) розцінили це, як панікерство, яке підірве зовнішню допомогу Україні. Тому “мовчи генерал – ми тебе поставили, ми тебе й зняти можемо”.
Те, що вдруге головком не в українських ЗМІ, а в зарубіжному (непрофільно-військовому) «Економіст» розміщує свої думки – само по собі симптом. Влада не бажає бачити в Залужному не те, що політика, але й самостійно мислячим стратегом – він, на думку ОП має бути лише подовжувачем рук Верховного Головнокомандуючого. І це прикро, це дуже прикро.
Скажу тільки – там є продовження дискусії, яка ведеться в закритому режимі між ОП і Генштабом. Залужний не розділяє бажання швидко-швидко звільняти території, щоб створити піар-ефект для партнерів. Він мислить масштабом перемоги у всій війні: відновлення повного контролю неба над Україною, нові технологічні засоби нападу і захисту (насамперед безпілотні системи) мають не тільки зупинити, виснажити сили ворога, а й зруйнувати його інфраструктуру, що працює на агресію. От тоді це буде успіх, а не піарний салют.
Є в статті і прихована критика за брак людських ресурсів, за нездатність розгорнути виробництво боєприпасів і техніки, за тяганину з ухваленням нової нормативно-правової бази, яка потрібна не лише для мобілізації, але для функціонування армії в сучаних швидко змінюваних умовах.
Впевнений, що як осінню статтю, так і цю, в офісі президента не дочитають до кінця. А даремно. Дуже даремно. Нині Залужного ви не зможете замінити ніким. Поважайте талант військового стратега і вчіться з ним співпрацювати.
Віктор Лешик
