Війну між Азербайджаном та Вірменією завершено. Все вирішила поява біля Карабаху російських військ. Очевидно Москва не забажала воювати з Азербайджаном, а Баку (вважайте, Туреччина) не має сенсу гризтися з Росією. Азербайджан переміг – райони контрольовані його військами залишаться за ним.
Плюс (якщо не помиляюся) Вірменія здає Азербайджану ще два райони. Росія в пасиві має збитий гелікоптер, проте досі тішиться якоюсь подобою колишньої величі, їхній «миротворчий» контингент в цьому районі (який явно оплачуватимуть вірмени) і абсолютно «злиту» Вірменію.
Вірменам наука – Москва все одно продасть. Вона завжди продає союзників.
Туреччина перемогла також — тепер вона безперечний лідер у регіоні, з нею рахується Москва. З іншого боку Туреччина також не зацікавлена «бити глеки» з Москвою, а через те розійшлися полюбовно. І вашим — і нашим.
За Вірменією залишається Степанакерт і вузький коридор до нього. Очевидно невдовці ці райони стануть знелюдненими. Вірогідно також, що Пашиняну — фсьо. Його відставка — справа часу.
Тепер про висновки у цій війні — не шукайте справедливості. Її нема. Велика політика і справедливість — речі несумісні. Лише змагання про права сильних. Хочете мати таке право — будьте сильними! А бути сильним — це не «борщ, диван і перестати стріляти». Це – «Армія! Мова! Віра!»
Дмитро «Калинчук» Вовнянко