Перечитав і переслухав програмні виступи обох кандидатів у Президенти… Знаєте, що найперше спадає на думку? Вони зараз обидва в точці «зеро». В нульовій точці тієї системи координат, яка має запрацювати після 21 квітня.
Баланс обох дорівнює нулю. Чому?
Почнемо з чинного Президента.
Всі його титанічні зусилля на президентській посаді, всі успіхи і весь позитив у свідомості більшості громадян країни дискредитовані тотальною інформаційною обструкцією та вкиданнями у ЗМІ вбивчого компромату як на самого Гаранта, так і на представників його команди.
Чинний президент лідирує в рейтингу недовіри. Всі його кроки сприймаються на рівні критики, що межує з неприйняттям. Жодні векселі не приймаються, а цінні папери у вигляді обіцянок не виглядають надійними.
Тепер щодо Претендента.
В його позитиві — неймовірна популярність серед народу, пов’язана з професійною акторською діяльністю. Особливий актив складають три серії фільму «Слуга народу», які виглядають, ніби це вже клятва Кандидата на Пересопському Євангелії, що все так і буде, як в кіно. І що сценарій цього фільму є нічим іншим, як передвиборчою програмою майбутнього Президента України.
Але в негативі Претендента повна відсутність будь-якого політичного досвіду. А ще й розуміння принципів державного будівництва. Він може не мати елементарного поняття щодо механізмів влади і взаємодії її різних гілок. Бо саме цього — і ще багатьох дуже важливих речей — кілька років навчають в Академії державного управління. А відтак існує велика ймовірність потрапляння Претендента під прямий вплив різних тіньових фігур і структур з непередбачуваними для країни наслідками.
Тобто, образно кажучи, тільки наївні люди понесуть свої останні заощадження у банк, що має яскраву і красиву вивіску, але не має жодної репутації.
Здається, зрозуміло.
А далі починається найцікавіше!
Обом кандидатам у Президенти потрібна якісна заявка на майбутнє у вигляді нестандартних і ефективних рішень. Своєрідний стартап, де чітко і зрозуміло сказано про головне: що? за допомогою чого? в які терміни?
Що може додати шансів нинішньому Президенту?
Щире, а не показне визнання численних тактичних помилок і прорахунків на шляху здійснення стратегічного курсу — і максимальне перезавантаження вищих посадових осіб в своєму оточенні, тих, які запалямували репутацію. В ідеалі ж — створення своєрідного кризового кабінету довіри і оголошення конкретних швидких та рішучих кроків на шляху виходу з кризи.
Як не дивно, але схоже завдання стоїть перед Претендентом.
Але ті прізвища, що будуть озвучені ним у колі найближчих посадових фігур і радників, по суті будуть прізвищами своєрідних поручителів, під авторитет і відповідальність яких Претендент має отримати цей кредит довіри від народу.
Отож, ми в тривожному передчутті.
Дві шальки терезів. Що переважить — раціональне мислення чи бурхливі емоції? Гіркі плоди реального досвіду — чи цукрова вата солодкого оптимізму?
Занадто висока ціна помилки — на терезах Держава Україна і майбутнє наших дітей.
Анатолій Матвійчук
